Європейський парламент схвалив нові захисні заходи щодо імпорту сталі. Вони передбачають майже вдвічі менше безмитних квот. Українські металургійні компанії попереджають про втрату ключового ринку збуту. Галузь уже страждає від війни, проблем з енергією та механізму CBAM.
Нові правила та їхні наслідки
З липня 2026 року обсяг безмитного імпорту сталі до ЄС скоротять до 18,3 млн тонн на рік. Це на 47% менше, ніж зараз. Понад квоту ввезення оподаткують митом у 50%. У Європейській комісії зазначили, що Україна зможе постачати сталь, але в менших обсягах. Після 2022 року ЄС став головним покупцем української металопродукції. У 2025 році 79% експорту сталі з України припадало на країни ЄС — загалом 2,65 млн тонн. Проте через CBAM поставки вже впали на 60–70%.
Керівник офісу CEO «Метінвесту» Олександр Водовіз наголосив на серйозній загрозі. «Багато наших клієнтів у Європі залежать від нас, і це також стане викликом для них», — сказав він. За його словами, українських виробників не мають альтернативних ринків. «Ми не бачимо інших ринків за межами Європи. Собівартість виробництва та логістики не дозволяє нам ефективно продавати продукцію деінде», — підкреслив представник компанії.
Єврокомісія веде переговори про розподіл квот. Для України пропонують безмитну квоту в 713 тис. тонн. На підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг» планували експортувати до ЄС 1,25 млн тонн у 2026 році. Галузь працює в умовах обстрілів, дефіциту електроенергії та кадрових проблем. Без урахування воєнних умов жорсткі квоти разом із CBAM можуть призвести до зупинки підприємств.
Євродепутатка зі Швеції Карін Карлсбро, яка відвідала українські металургійні заводи, заявила, що Україна не повинна стати жертвою нових обмежень. Вона наголосила, що ЄС має ставитися до України як до майбутнього члена та надати їй спеціальний статус у межах нових правил.