Галина Янченко – народна депутатка від “Слуги народу”, яка увійшла в парламент під номером 5 у списку партії, експертка з антикорупційної політики та захисту прав інвесторів. Народилася 29 квітня 1988 року в Житомирі, пройшла шлях від громадської активістки до ключової фігури в Національній раді з антикорупційної політики та секретаря Національної інвестиційної ради при Президентові України. Її кар’єра сповнена динамічних поворотів: від роботи в Київській міській раді до парламентської діяльності, де вона очолює ТСК з захисту прав інвесторів станом на 2025 рік.
Біографія Галини Янченко відображає типову історію сучасної української політикині – суміш освіти в сфері права та економіки, волонтерства й гострого погляду на корупцію. Вона активно просуває реформи в оборонно-промисловому комплексі, підтримує бізнес у прифронтових зонах і не уникає гучних заяв, як-от про розшук ТЦК у 2025 році. Ця жінка поєднує аналітичний розум із практичним підходом, роблячи акцент на інвестиціях і соціальних ініціативах на кшталт “Прихисток”.
У статті ми зануримося в деталі її життя, від дитинства в Житомирі до актуальних подій 2025-го, розкриваючи, як Янченко стала голосом реформ у Верховній Раді.
Житомирські вулиці, де народилася Галина Ігорівна Янченко 29 квітня 1988 року, здавалися тихим тлом для майбутньої політикині, але вже тоді в ній прокидалася тяга до змін. Місто з його промисловим диханням і пострадянськими реаліями формувало характер дівчини, яка згодом стане синонімом антикорупційних баталій. Освіта в Київській школі економіки стала першим кроком – магістр з економіки, а паралельно юридичний факультет КНУ імені Шевченка. Ці стіни не просто дали знання, а навчили бачити систему зсередини, де кожен закон – це інструмент для справедливості чи, навпаки, для хаосу.
Ранні роки Галини минали в атмосфері, де родина прищеплювала цінності працьовитості. Батьки, типові представники інтелігенції того часу, підтримували доньку в її амбіціях. Ви не повірите, але ще студенткою вона занурилася в громадські проекти, де вперше відчула смак реальних змін – від волонтерства до аналізу бюджетів. Це був не просто етап, а фундамент, на якому виросла її кар’єра.
Громадська діяльність: перші кроки в боротьбі з корупцією
Галина Янченко не чекала мандата, щоб почати діяти. Ще до політики вона очолювала громадські організації, де розкопувала схеми розкрадання в Києві. У 2014-му, коли Майдан змінив країну, Янченко долучилася до реформ, працюючи над прозорістю закупівель. Її аналізи, гострі як скальпель, розкривали, як чиновники ховають мільйони в офшорах. Це був період, коли вона заробила репутацію “антикорупційного бульдозера” – не гучні слова, а конкретні звіти, які цитували ЗМІ.
У 2015 році Галина увійшла до Київської міської ради від “Демократичного Альянсу” – список номер 2, де вона боролася за екологічні ініціативи та прозорий бюджет. Тут проявилася її сила: пропозиції щодо оптимізації витрат на 20% для зелених зон. Але рада виявилася ареною компромісів, і Янченко швидко зрозуміла – для справжніх змін потрібен парламент. Перехід до “Слуги народу” в 2019-му став логічним, бо партія обіцяла саме те, у що вірила вона: нульову толерантність до корупції.
- Ключові проекти ранньої діяльності: Аналіз ProZorro, де виявила порушення на 500 млн грн; кампанії проти незаконної забудови в Києві, які врятували парки для тисяч жителів.
- Волонтерство: Організація допомоги переселенцям, де Галина координувала постачання для 2000 родин – це закалило її в кризі.
- Експертність: Лекції в університетах про антикорупційне право, де студенти досі згадують її приклади з реального життя.
Ці кроки не просто заповнили резюме – вони сформували мережу союзників і скептиків. Після списків перейдімо до парламентського етапу, де Янченко розкрилася повною мірою.
Парламентська кар’єра: від заступниці голови фракції до голови ТСК
У 2019-му Верховна Рада IX скликання прийняла Галю Янченко під номером 5 у списку “Слуги народу” – це був сигнал: партія робить ставку на молодих експертів. Замість гучних обіцянок вона одразу взялася за Комітет з антикорупційної політики, ставши заступницею голови. Тут Янченко просувала закони про деолігархізацію, які пройшли перше читання з її правками. Її внесок у НАБУ – це не абстракція, а конкретні норми, що посилили незалежність бюро.
До 2025 року кар’єра набула нового розмаху: голова ТСК з питань захисту прав інвесторів, секретар Національної інвестиційної ради при Президентові. У березні 2025-го вона активно лобіювала зміни в законодавстві для ОПК – законопроект, що спрощує виробництво зброї, долаючи бюрократію. “Українська зброя проти української бюрократії” – так вона охрестила цю битву в інтерв’ю. У Харкові в лютому 2023-го закликала розширити держпідтримку бізнесу в прифронтових зонах, а в жовтні 2025-го шокувала заявою про 1,5 млн чоловіків у розшуку ТЦК.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2015–2019 | Депутатка КМР | Реформи бюджету, екологія |
| 2019–2025 | Нардепка, заступниця голови фракції | Антикорупційні закони, інвестиційна рада |
| 2025–дотепер | Голова ТСК з прав інвесторів | Реформи ОПК, підтримка бізнесу |
Дані з офіційного сайту Верховної Ради та ЛІГА.Досьє. Ця таблиця ілюструє еволюцію – від локальних битв до національних реформ. Янченко не стоїть на місці, реагуючи на виклики війни.
Соціальні ініціативи та внесок у війну
“Прихисток” – це не просто назва, а серцебиття Галини Янченко під час повномасштабного вторгнення. Ініціатива, яку вона запустила, надала тимчасове житло тисячам переселенців, координуючи ресурси від бізнесу до волонтерів. Уявіть: порожні готелі оживають родинами з гарячих зон, а Янченко на чолі перемовин з власниками. Це продовження її раннього волонтерства, але в рази масштабніше.
У 2025-му фокус змістився на економіку війни. Вона активно коментує підтримку ОПК, закликаючи інвесторів у дрони та боєприпаси. Зустрічі в Харкові, де бізнесменам розказувала про гранти, стали легендою – реальні історії порятунку підприємств під обстрілами. Її стиль – прямий, без прикрас: “Сидять вдома і ховаються – півтора мільйона в розшуку ТЦК”. Такі слова будять, хоч і викликають суперечки.
Скандали та критика: гострі кути кар’єри
Політика – це не казка, і Янченко стикалася з хуліганськими скандалами, як-от інцидент з Олегом Симорозом у 2022-му, де її партійці фігурували. Критики звинувачують у лояльності до “слуг”, але вона парирує фактами: понад 50 законопроектів авторства. У 2025-му її заяви про ТЦК розкололи мережу – хтось хвалить за відвертість, хтось звинувачує в популізмі. Це додає їй людяності: не ідеал, а борець з вадами.
Цікаві факти з життя Галини Янченко
- Вона майстриня плетіння з кореня сосни – ремесло, якому навчив загиблий воїн Ігор Білевич, символізуючи зв’язок з захисниками.
- У 2025-му Янченко активно блогує про ОПК, де порівнює бюрократію з “ворогом на фронті”.
- Її улюблений девіз: “Інвестиції – це не гроші, а майбутнє України”, що повторює в кожній раді.
- Несподівано для політикині, Галина фанатіє від екстриму – скелелазіння в Карпатах для розради.
Ці деталі роблять її не іконою, а живою людиною, чия біографія надихає на дію.
Особисте життя та погляди на майбутнє
Галина Янченко тримає приватність під замком, але відомо: заміжня, має родину, яка підтримує її марафон. Її філософія проста – “Політика для людей, не навпаки”. У 2025-му вона бачить Україну як хаб інвестицій, де антикорупція стане нормою. Плани? Посилення НАБУ, нові гранти для бізнесу, і, можливо, більша роль у Раді. Її еволюція від житомирської дівчини до реформаторки надихає, нагадуючи: зміни починаються з одного сміливого кроку.
Біографія Галини Янченко – це мозаїка з викликів і перемог, де кожен шматочок додає сили. Вона продовжує формувати політикуну, реагуючи на реалії 2025-го з тим самим запалом.