Дмитро Соломчук народився 1 жовтня 1980 року в Рівному, де й провів дитинство серед типових для того часу радянських реалій, що швидко перетворювалися на українську незалежність. Цей чоловік, який виріс у серці Волині, пройшов шлях від шкільних парт до парламентських трибун, ставши народним депутатом від “Слуги народу” у Верховній Раді IX скликання. Його кар’єра – це суміш підприємницького хисту, громадської активності та гострого політичного чуття, що робить біографію Соломчука справжнім віддзеркаленням трансформацій сучасної України.
Уособлюючи типового “самородка” з провінції, Соломчук не просто вижив у пострадянському хаосі – він розквітнув, перетворивши знання з економіки на реальний бізнес, а згодом на політичний вплив. Сьогодні, станом на 2025 рік, він продовжує активно працювати в аграрному комітеті парламенту, борючись за земельні реформи та підтримку фермерів. Ця розповідь розкриває не лише хронологію подій, а й людські грані: амбіції, виклики та тихі перемоги, які роблять його фігуру такою близькою для багатьох українців.
Його шлях ілюструє, як звичайний хлопець з Рівного може стати голосом аграрного сектору в парламенті, поєднуючи бізнес-досвід з державницьким баченням.
Ранні роки: Рівне як колиска характеру
Рівне, з його міськими парками та промисловим гулом, стало першим університетом для Дмитра Соломчука. У 1987 році, коли хлопчику виповнилося сім, він переступив поріг школи №11 – тієї самої, де вчилися покоління волинян, мріючи про краще майбутнє. Шкільні роки минали в ритмі перебудови: уроки історії мінялися на тлі розпаду Союзу, а дворові ігри – на тлі перших ринкових пригод.
У 1994-му, після сьомого класу, Соломчук перейшов до школи №4, де, ймовірно, закріпив любов до точних наук. Цей перехід не був випадковим – Рівне тоді кипіло змінами, і амбітний підліток шукав шляхи до стабільності. Закінчивши середню освіту в 1997 році, він не став чекати диплома університету: одразу подався до Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу. Спеціальність “товарознавство і організація торгівлі з основами правознавства” звучала сухо, але для 2003-го, коли Дмитро отримав диплом молодшого спеціаліста, це стало пропуском у світ реальних грошей.
Тут, у коледжі, зародився його практичний розум: лекції про ланцюги постачань переростали в думки про власну справу. Рівне, з його аграрним оточенням, навчило Соломчука цінувати землю – той фундамент, на якому згодом виросте його бізнес і політика.
Підприємницький старт: від запчастин до нафтопродуктів
Диплом у кишені, а попереду – дикий 2000-ні, коли Україна шукала себе в бізнесі. Соломчук не пішов протореним шляхом офісних крісел: він узявся за продаж запчастин для сільгосптехніки. Уявіть: поля Волині, де трактори ржавіють без деталей, і молодий підприємець, що доставляє їх вчасно. Цей нішевий ринок став його першим тріумфом – бізнес розквітнув, бо Дмитро знав толк у потребах фермерів.
Паралельно роздрібна торгівля продуктами нафтопереробки: пальне для комбайнів, мастила для двигунів. До 2019-го, коли політика кликала, Соломчук уже мав солідний портфель: ТОВ “Агро-деталь Плюс”, де він фігурував як засновник і директор. Ці роки загартували характер – кризи 2008-го, революції на Майдані, але бізнес тримався, бо спирався на реальну економіку села.
Емоційний штрих: друзі згадують, як Дмитро сам сідав за кермо вантажівки, аби доставити запчастини в глухий хутір. Такий підхід – не героїзм, а норма для тих, хто будує з нуля.
Ключові бізнес-проекти Соломчука
Ось структурований огляд його підприємницьких кроків, що показують еволюцію від малого бізнесу до стабільного активу:
- ТОВ “Агро-деталь Плюс” (засновник з 2000-х): спеціалізація на запчастинах для техніки John Deere, МТЗ. Обсяг – тисячі угод щороку, фокус на Волині.
- Торгівля нафтопродуктами: мережі заправок і постачання пального для аграріїв, що виручило регіон під час дефіцитів.
- Громадські ініціативи: ще до політики – спонсорство шкільних ремонтів у Рівному, підтримка місцевих спортивних секцій.
Ці проєкти не просто приносили дохід – вони ткали мережу зв’язків, що згодом стане політичним капіталом. За даними декларацій, бізнес приносив мільйони гривень річного доходу, але Соломчук завжди наголошував: справжній успіх – у допомозі селу.
Вхід у велику політику: “Слуга народу” і парламентські баталії
2019 рік – перелом. Вибори до Верховної Ради, де “Слуга народу” зібрала хвилю ентузіазму. Соломчук, №32 у списку, пройшов легко: 44% голосів у окрузі, попри конкуренцію від старих еліт. Його кампанія будувалася на простоті: “Я знаю село зсередини, бо сам там працював”. І це спрацювало – рівненці побачили в ньому свого.
У парламенті одразу заступник керівника фракції: з 2019-го по грудень 2021-го Дмитро координував голосування, гасив конфлікти. Разумков оголосив про його звільнення 3 грудня 2021-го, але Соломчук не зник – перейшов до Комітету з питань аграрної та земельної політики. Тут його бізнес-досвід засяяв: закони про ринок землі, підтримка фермерів під час війни.
Станом на 2025 рік, попри виклики воєнного часу, він залишається активним: ініціював заборони на гідрогенізовану олію, борючись за здоров’я нації. Його голос у залі – як грім над полями: чіткий, безкомпромісний.
Таблиця ключових етапів у парламенті
Для наочності – хронологія парламентської кар’єри Соломчука:
| Період | Посада/Досягнення | Ключові ініціативи |
|---|---|---|
| 2019–2021 | Заступник керівника фракції “Слуга народу” | Координація 80% голосувань фракції |
| 2021–дотепер | Член Комітету з аграрної політики | Закон про ринок землі, анти-трансжири |
| 2022–2025 | Активна робота під час війни | Підтримка фермерів на фронті |
Дані з офіційного порталу Верховної Ради України (itd.rada.gov.ua) та сайту партії “Слуга народу” (sluga-narodu.com).
Сім’я та особисте життя: за лаштунками публічності
Дмитро Соломчук – сімейний чоловік, батько. Дружина Олена – його опора, разом вони виростили сина та доньку. Декларації показують скромне життя: квартира в Рівному, авто середнього класу. Ніяких яхт чи вілл – типовий профіль патріота, що інвестує в Україну.
Улюблені хобі? Полювання на Волині, риболовля на озерах – те, що повертає до коренів. Під час війни родина трималася купи, а Соломчук часто ділиться фото з фронту: волонтерство, дрони для ЗСУ. Це не піар – це щирість, що резонує з виборцями.
Цікаві факти з життя Дмитра Соломчука
- У 2023-му ініціював заборону трансжирів – перша така в Україні, рятуючи серця мільйонів (джерело: vectornews.net).
- Спонсорував ремонт рівненської школи №4, де вчився сам – коло замкнулось.
- Улюблена книга – “Майстер і Маргарита” Булгакова; цитує в інтерв’ю про мораль у політиці.
- Під час локдауну 2020-го безкоштовно роздавав пальне медиків у Рівному.
Ці штрихи роблять Соломчука не іконою, а живою людиною з теплом у серці.
Скандали та виклики: правда без прикрас
Політика – не казка. У 2021-му звільнення з посади заступника фракції викликало плітки: хтось казав про конфлікт з Арахамією, інші – про внутрішні розбірки. Соломчук мовчав, фокусуючись на комітеті. Ще один момент: декларації перевіряли НАЗК, але порушень не знайшли – бізнес віддали в управління родичам.
Війна 2022-го стала тестом: поки інші ховалися, Дмитро голосував за мобілізацію, допомагав аграріям з зерном для експорту. Критики звинувачують у “лояльності до влади”, але цифри промовляють: понад 150 законодавчих ініціатив, половина – за село.
Ви не повірите, але навіть у 2025-му, з новими виборами на горизонті, Соломчук лишається “темною конячкою” – тихим, але впертим бійцем за реформи.
Найсильніша риса Соломчука – стійкість: від коледжного диплома до парламентського крісла, він завжди ставив Україну понад усе.
Спадщина та погляд у майбутнє
Дмитро Соломчук – це історія про те, як провінційний бізнесмен стає голосом аграрної України. Його робота в комітеті вже змінила ринок землі: фермери отримали інструменти для зростання, попри війну. У 2025-му він говорить про “зелену” аграрну революцію – органічні поля Волині як експортний хіт.
Життя продовжується: нові законопроєкти, підтримка ЗСУ, родинні вечері в Рівному. Соломчук не герой плакатів – він той, хто тихо, але впевнено веде Україну вперед, полями і законами. Історія його біографії нагадує: мрії з шкільних років можуть стати реальністю, якщо не здаватися.