Антон Поляков народився 11 листопада 1987 року в Чернігові, в звичайній багатодітній родині, де він став одним із чотирьох дітей – двох братів і сестри. Його шлях від шкільних лав до парламентських трибун виявився стрімким, сповненим підприємницьких злетів і гострих політичних конфліктів. Народний депутат IX скликання, мажоритарник від округу №206, він увійшов до Верховної Ради від “Слуги народу”, але швидко став її критиком, виключили з фракції за непокору.
Його життя обірвалося трагічно 8 жовтня 2021 року в Києві під загадкових обставин, що досі викликає дискусії в суспільстві. Біографія Антона Полякова – це історія амбітного чоловіка з провінції, який намагався змінити систему зсередини, але зіткнувся з її жорстокістю. Сьогодні, у 2025 році, його ім’я згадують у контексті скандалів і розслідувань, які не вщухли.
Чернігівські вулиці, де гуляв юний Антон Поляков, здавалися йому тісними вже в шкільні роки. Народжений у листопаді 1987-го в родині з чотирма дітьми, він ріс у атмосфері, де брак не заважав мріям про більше. Батьки, прості люди, прищепили йому працьовитість, яка згодом стала основою його бізнесу. Антон любив розповідати, як у дитинстві бігав по дворах, граючи у футбол, і мріяв про велике майбутнє – далеко за межами рідного міста.
Освіта почалася в Чернігівському колегіумі №11, який він закінчив 2004 року з гарними оцінками. Служба в армії, у Внутрішніх військах МВС в Одесі, загартувала характер – там він навчився дисципліни й відповідальності. Повернувшись, Поляков не сидів склавши руки: вступив до Київського національного університету культури і мистецтв, де здобув диплом за спеціальністю “менеджмент організацій”. Цей вибір виявився ключовим, бо поєднав творчість з практикою, що ідеально пасувало його підприємницькій вдачі.
Ранні роки та перші кроки в бізнесі
Ще студентом Антон Поляков занурився в комерцію, ніби відчуваючи, що стабільна робота – не для нього. У 2008 році зареєстрував ТОВ “Вітрильний клуб”, де займався організацією спортивних заходів на воді. Чернігівська річка Десна стала його першим “офісом” – катамарани, яхти, змагання приваблювали молодь, а прибуток ішов на розвиток. Бізнес ріс, як на дріжджах: згодом з’явилися фітнес-клуби, кафе й навіть інвестиції в нерухомість.
До 2019 року Поляков став успішним підприємцем з активами, що вражали. За даними декларацій, його статки включали земельні ділянки, автомобілі преміум-класу та компанії з оборотом у мільйони гривень. Він не соромився розповідати, як з нуля побудував імперію, інвестуючи в спорт і дозвілля чернігівців. Цей досвід зробив його популярним у окрузі – люди бачили в ньому свого, хто знає ціну праці.
- 2008: Заснування “Вітрильний клуб” – перші кроки в event-бізнесі.
- 2010-2015: Розвиток мережі фітнес-центрів у Чернігові, що стали хабами для молоді.
- 2016-2018: Інвестиції в HoReCa – кафе й бари, які стали популярними точками міста.
Ці підприємства не просто приносили гроші – вони формували імідж Полякова як прогресивного бізнесмена. Але гроші вимагали політики: податки, дозволи, зв’язки. Саме тут зародилася його політична амбіція.
Політична кар’єра: від “Слуги народу” до бунтаря
Вибори 2019 року стали для Антона Полякова зірковим часом. Як мажоритарник від округу №206 (частина Новозаводського району Чернігова, Ріпкинський і Чернігівський райони), він виграв з результатом понад 40%, увійшовши до Верховної Ради від “Слуги народу”. Фракція сподівалася на лояльного новачка, але Поляков швидко показав характер. Він голосував проти ринку землі, критикував тарифи й “велике будівництво” – теми, близькі серцю виборців.
Конфлікти спалахнули вже восени 2019-го. За непокору виключили з фракції в жовтні 2020 року, після гучного скандалу з “пленками Дерябкіної”. Поляков став одним із “голосувальників” поза фракцією, приєднавшись до “Довіри”. Його промови в Раді – гострі, емоційні – привертали увагу. Він називав колег “зрадниками виборців”, не боячись камер.
| Період | Фракція/Група | Ключові події |
|---|---|---|
| 2019-2020 | “Слуга народу” | Вибори, перші скандали, голосування проти “банківського закону”. |
| 2020-2021 | Позафракційний, “Довіра” | Критика влади, антикорупційні ініціативи. |
Дані з офіційного порталу Верховної Ради України (itd.rada.gov.ua). Поляков зареєстрував понад 20 законопроєктів, фокусуючись на соціалці та бізнесі. Його стиль – прямота й гумор – робив його медійною зіркою, але й ворогом еліт.
Скандали та публічний імідж
Життя Полякова скидалося на американські роуд-муві: швидке, яскраве, з поворотами. Скандали переслідували його – від звинувачень у лобіюванні бізнесу до чуток про “сірі” схеми. У 2020-му вибухнув інцидент з “плівками”, де нібито обговорювали хабарі. Антон відповів викриттями: заявляв про “конверти” для депутатів від 15 до 25 тисяч доларів. Ці слова досі ц citaють у судах, як згадувалося в постах на X станом на 2025 рік.
Особисте життя додавало перцю. Дружина Юлія, з якою він розлучився, але залишився близьким; донька від першого шлюбу. Поляков не приховував кохання до спорту – бокс, вітрильний спорт тримали його в формі. У соцмережах він постив фото з Чернігова, жартуючи про “провінційний шарм”.
Трагічна смерть і розслідування
8 жовтня 2021 року Київ прокинувся від новини: Антон Поляков мертвий. Знайшли його в таксі на Подолі – причиною назвали отруєння метадоном. Поліція спершу говорила про передоз, але слідство розкопало сенсацію: водій таксі – екснаркобарон, поруч жінка, пов’язана з криміналом. Справа класифікували як умисне вбивство, пов’язане з політикою.
До 2025 року розслідування триває. ЗМІ, як “Українська правда” та parlament.ua, пишуть про версії – від політичного замовлення до особистих конфліктів. Ексдружина Юлія Сулима активно коментує: “Він боровся з системою”. Суспільство розділилося – хтось бачить героя, хтось авантюриста.
Цікаві факти з життя Антона Полякова
- Він мріяв про флотилію на Десні – планував розвинути вітрильний туризм по всій Україні.
- У Раді Поляков організував неформальний “клуб боксерів” – тренувався з колегами, щоб “збити напругу від дебатів”.
- Його декларація 2020 року показувала активи на 50+ млн грн, але він жив скромно, інвестуючи в благодійність для ветеранів АТО.
- Любив цитувати Че Гевару: “Будь реалістом, вимагай неможливого” – це стало його девізом у боротьбі з корупцією.
Ці деталі, зібрані з Вікіпедії (uk.wikipedia.org) та новинних джерел, малюють портрет не просто політика, а живої особистості з пристрастями.
Спадщина Полякова жива в Чернігові: його бізнеси частково працюють, а округу бракує такого мажоритарника. У 2025-му, коли Україна переживає нові вибори, його історія нагадує – політика це не крісла, а арена для сміливих. Антон не зламався, хоч і заплатив високу ціну. Його біографія вчить: від провінції до столиці шлях можливий, якщо є вогонь у серці.
Боротьба триває – у розслідуваннях, спогадах друзів і виборах. Чернігів пам’ятає свого бунтаря.