Літаючого Ан-225 «Мрія» більше немає. Єдиний завершений борт UR-82060 знищили російські війська в ангарі аеропорту «Антонов» у Гостомелі наприкінці лютого 2022 року. Носова частина вигоріла, крила зруйновані, літак як повітряне судно не підлягає ремонту.
Запитання «де зараз Мрія» насправді розпадається на три окремі речі: уламки першого літака, недобудований другий планер і плани «Антонова» зібрати нову машину після війни. Ці три сюжети часто змішують в одну історію — і саме через це народжуються чутки про «секретний другий борт у небі» чи «повне відновлення вже цього року».
Нижче — перевірена картина станом на 2026 рік: що саме де лежить, що вже розібрали, що зберегли, чому роботи зупинили і які оцінки вартості суперечать одна одній.
Що саме шукають, коли питають про місце «Мрії»
У розмовній мові «літак Мрія» означає одразу кілька об’єктів. Перший — єдиний літаючий екземпляр, який з 2001-го возив надважкі вантажі під прапором Antonov Airlines. Другий — недобудований планер 01-02, який з початку 1990-х зберігали на київському заводі. Третій — майбутній гібрид: вцілілі вузли з Гостомеля плюс корпус зі Святошина плюс нова авіоніка.
Якщо відповідь має бути короткою й точною: у повітрі «Мрії» немає. На землі є зруйнований UR-82060 і окремий недобудований фюзеляж. Жоден із них зараз не є готовим літаком.
Це важливо не лише для допитливості. Після 2022-го навколо «Мрії» з’явилися фейки: нібито ЗСУ самі її підбили, нібито другий борт уже літає, нібито Китай таємно добудував копію. Усі три твердження не підтверджуються ні документами «Антонова», ні реєстрами повітряних суден, ні супутниковими знімками бази в Гостомелі.
Чому літак опинився в Гостомелі саме в лютому 2022-го
Домашня база Ан-225 — аеропорт «Антонов» (Гостомель), приблизно за 25 кілометрів на північний захід від центру Києва. Саме там проводили обслуговування, випробування й базування найбільших машин конструкторського бюро.
Останній комерційний рейс UR-82060 тривав 2–5 лютого 2022 року. Літак забрав майже 90 тонн тестів на COVID-19 у Тяньцзіні, зробив проміжну посадку в Бішкеку й 4 лютого ввечері сів у данському Біллунді. Наступного дня, 5 лютого, повернувся в Гостомель. Після цього борт більше не піднімався.
У Гостомелі почали заміну двигуна. Один із шести Д-18Т зняли. На ранок 24 лютого машина фізично не могла злетіти: не було повного комплекту силових установок, а з початком вторгнення цивільне небо України закрили. Злітно-посадкова смуга аеропорту швидко стала полем бою — її пошкодили в перші години штурму.
Гостомель був однією з перших цілей російського десанту. Задум був простий: захопити довгий бетон під Києвом і перекинути туди важку техніку. Ангар із «Мрією» опинився всередині цього плану. 27 лютого «Укроборонпром» офіційно підтвердив знищення літака. Пізніше з’явилися знімки: вигоріла кабіна, зруйнована носова частина, праве крило зламане й тримається фактично на опорі двигунів.
У реальних кейсах навколо евакуації часто сходяться дві правди. Перша: у лютому 2022-го більшість «Русланів» уже були за кордоном або встигли вилетіти. Друга: унікальну машину знятого двигуна не вивезли вчасно. Командир екіпажу Дмитро Антонов публічно говорив, що керівництво підприємства знало про ризики й не забезпечило передислокацію. Слідство згодом кваліфікувало це як службову недбалість: державі нарахували збитки понад 8,4 млрд грн.
Де зараз уламки борту UR-82060
Основна сцена руйнування — ангар і перон аеропорту «Антонов» у смт Гостомель Київської області. Після деокупації Київщини на початку квітня 2022 року саме там знімали перші детальні кадри: обгорілий фюзеляж, покручені панелі, уламки кіля, що стирчали з-під зруйнованого даху.
Навесні 2022-го в мережі з’явилося відео вивезення великих фрагментів. «Антонов» тоді спростував версію про утилізацію: частини демонтували не на брухт, а для дефектації й збереження. Пізніше підприємство підтвердило, що з уламків зняли те, що ще мало інженерну цінність.
Що саме вціліло й пішло далі:
- стійки шасі — їх планували використати на другому екземплярі;
- окремі системи кондиціювання й підготовки повітря;
- елементи механізації крила;
- двигуни: частину відремонтували й поставили на Ан-124, які після втрати Гостомеля працюють з бази в Лейпцигу.
До вересня 2024 року «Антонов» завершив дефектацію зруйнованого борту. Це була не косметична інвентаризація, а гонка з часом: метал після пожежі й вологи швидко втрачає придатність. Вцілілі вузли законсервували. Сам каркас як цілісний літак більше не існує — це набір агрегатів і доказів воєнного злочину.
Окремий, майже символічний слід: у 2024-му фрагменти обшивки використали в благодійній колекції прикрас «оМРІЯна помста». Метал із Гостомеля пішов на збір коштів для технічної розвідки. Це не «друга життя літака», але показує, наскільки «Мрія» вийшла за межі ангара й стала культурним об’єктом.
Сам аеропорт досі не працює як цивільний хаб. Смуга, ангари й навігація пошкоджені. Місцева влада й «Антонов» говорять про відбудову летовища після завершення бойових дій: без довгої смуги в Гостомелі випробувати нову надважку машину в Україні буде важко.
Другий корпус: де стоїть недобудована «Мрія»
Мало хто, дивлячись на згорілий UR-82060, пам’ятає другу лінію цієї історії. У кінці 1980-х під програму «Енергія — Буран» заклали не один, а щонайменше два Ан-225. Перший злетів 21 грудня 1988 року зі Святошина. Другий зупинили після розпаду СРСР і закриття радянської космічної програми.
Цей планер — не міф і не «майже готовий літак у ангарі за рогом». Це фюзеляж, центроплан, силова схема крила й оперення, які десятиліттями зберігали на виробничій площадці «Антонова» біля аеродрому Святошин у Києві. Оцінка готовності, яку роками повторюють інженери підприємства, — близько 60–70%. Бракує збирання, систем, двигунів, сучасної авіоніки, сертифікації.
У березні 2022-го завод у Святошині обстріляли. Тоді повідомляли, що недобудований корпус уцілів. Відтоді його статус офіційно не змінювали: він лишається основою для можливої нової машини, а не самостійним повітряним судном.
Тут легко помилитися в термінах. «Є друга Мрія» — неправда. «Є заділ під другу Мрію» — правда. Різниця принципова: щоб підняти цей корпус, потрібні нові комплектуючі, частина яких історично йшла з підприємств, що сьогодні або зруйновані, або перебувають у країні-агресорі.
| Об’єкт | Де перебуває | Стан на 2026 рік |
|---|---|---|
| UR-82060, єдина літаюча «Мрія» | Аеропорт «Антонов», Гостомель; частина вузлів — на зберіганні «Антонова» | Знищений у лютому 2022-го. Дефектацію завершено, окремі агрегати знято |
| Другий планер (заділ 01-02) | Виробничі потужності «Антонова», аеродром Святошин, Київ | Недобудований, орієнтовно 60–70% конструкції. Не літав ніколи |
| Двигуни Д-18Т з UR-82060 | Частина — на Ан-124 Antonov Airlines (база Лейпциг) | Відремонтовані й використовуються на «Русланах» |
| Проєкт нової «Мрії» | На папері та в збережених агрегатах | Активні роботи призупинені до завершення бойових дій |
Дані: повідомлення АТ «Антонов», «Укроборонпром», матеріали розслідувань 2022–2024 років та публічні оцінки стану планера.
Чи можна було врятувати борт і хто за це відповідає
Технічно евакуація була можливою раніше — не в ніч на 24 лютого, а за тижні до того. Страхове покриття на унікальне судно вже мали проблеми. Пілоти й частина персоналу попереджали. Керівництво підприємства, за версією слідства, не допустило Нацгвардію на територію аеропорту вчасно й не вивело машину.
Справа колишнього гендиректора Сергія Бичкова та інших посадовців пішла до суду. Формулювання обвинувачення жорстке: службова недбалість і перешкоджання діяльності військових, наслідком чого стала втрата стратегічного летовища в критичні години й знищення Ан-225. Це не знімає відповідальності з Росії як сторони, що завдала удару. Але пояснює, чому питання «де була Мрія 24 лютого» досі звучить як докір, а не лише як географія.
Важливий нюанс, який часто гублять у суперечках: навіть якби двигун стояв на місці, зліт під обстрілом із пошкоджуваної смуги для 640-тонної машини був би самогубством. Вікно порятунку закрилося не в момент вибуху ангара, а раніше — коли унікальний борт лишили на базі, яку противник позначив як плацдарм.
Відновлення: що обіцяли і чому роботи стоять
Уже в перші тижні після втрати Київ заявив: «Мрію» відбудують, рахунок виставлять Росії. Цифри тоді роз’їхалися. «Укроборонпром» говорив про понад 3 млрд доларів і більше ніж п’ять років. «Антонов» пізніше називав орієнтир близько 500 млн доларів. Конструктор Анатолій Вовнянко публічно знижував оцінку ще сильніше — спочатку до 150–190 млн, з урахуванням вцілілих частин навіть до близько 100 млн. Розкид не випадковий: одні рахують «відбудувати згорілий борт», інші — «добудувати другий і модернізувати», треті закладають повний цикл нової сертифікації й заміну російських комплектуючих.
Практична схема, про яку говорять інженери з 2022-го, виглядає так: не латати обгорілий UR-82060, а зібрати нову машину на базі святошинського планеру, додавши вцілілі вузли з Гостомеля. Це вже не реставрація музейного експоната, а по суті новий літак із родоводом Ан-225.
Гроші на перший етап частково з’явилися незвичайним шляхом. Microsoft випустила доповнення до Flight Simulator із моделлю Ан-225 і віддала «Антонову» роялті. На спеціальному фонді відновлення зібрали близько 3 млн доларів. Цього вистачило на дефектацію й консервацію, не на будівництво.
У 2024-му підприємство завершило обстеження уламків і офіційно змістило пріоритети. Ресурси пішли на оборонні завдання — зокрема на транспортні програми й безпілотні напрями. Відновлення «Мрії» відклали «після завершення бойових дій». Станом на 2026 рік нових публічних віх — закладеного складання, контракту на двигуни, графіка льотних випробувань — немає.
Окремий бар’єр — ринок. Ан-225 ніколи не був масовим. Він заробляв на рідкісних вантажах: генераторах, лопатях вітрових турбін, трансформаторах, гуманітарних партіях, які не влізають у Boeing 747 або Ан-124. Після втрати цього сегмента частину замовлень підхопили «Руслани» та західні важкі машини. Бізнес-кейс нової «Мрії» існує, але він вузький. Символ і бухгалтерія тут сперечаються.
Що потрібно, щоб нова машина взагалі злетіла
- Безпечне виробництво й довга смуга для випробувань — фактично відновлений Гостомель або інший аеродром такого класу.
- Двигуни. Д-18Т історично пов’язані з запорізьким «Мотор Січ» і кооперацією, яку війна розірвала.
- Авіоніка цивільного рівня, яку вже не візьмеш із радянського заділу 1980-х.
- Міжнародна сертифікація: без неї літак не сяде в ЄС, США, Канаді, Китаї.
- Стабільне фінансування на роки, а не разовий фонд із гри.
Поки ці п’ять пунктів не зійдуться, «відновимо після перемоги» лишається політичним зобов’язанням, а не виробничим графіком.
Поширені міфи, які плутають локацію літака
Міф 1. «Друга Мрія вже літає». Ні. У реєстрі був один завершений борт — UR-82060. Другий корпус не мав повного комплекту систем і ніколи не проходив льотні випробування. Заява 2020 року одного депутата про «підняту другу Мрію» тоді ж спростував сам «Антонов».
Міф 2. «Літак знищили українські війська». Це стійкий наратив ворожих каналів. Гостомель 24–27 лютого був під ударами російської авіації, вертольотів і артилерії. Офіційне підтвердження втрати дав «Укроборонпром». Версія «свої підбили» не має доказової бази.
Міф 3. «Мрію вже зібрали в Китаї». У 2016-му справді вели переговори про добудову другого екземпляра з китайським партнером. Угоду зірвали логістика й вимога збирати машину в Україні. Окремої китайської копії в комерційній експлуатації немає.
Міф 4. «Уламки просто викинули на звалище». Демонтаж великих секцій був. Утилізація всього борту — ні. Підприємство зберегло придатні агрегати саме тому, що без них кошторис нової машини злітає ще вище.
Міф 5. «Відновлення коштує рівно 3 мільярди, отже це фантазія». Три мільярди — рання оцінка холдингу в шоковому 2022-му. Пізніші цифри підприємства й конструкторів нижчі, але теж не остаточні. Поки немає затвердженого проєкту модернізації, будь-яка сума — порядок величини, не рахунок-фактура.
Де «Мрія» лишилася жити після Гостомеля
Географія літака сьогодні ширша за один ангар. Antonov Airlines після втрати бази перенесла льотну роботу «Русланів» до Лейпцига. Там українські екіпажі продовжують возити вантажі, які раніше частково закривала саме «Мрія». Два відремонтовані двигуни з UR-82060 уже крутяться на цих машинах — рідкісний випадок, коли деталь знищеного гіганта знову в повітрі.
У симуляторі Microsoft Flight Simulator модель Ан-225 стала одним із найпопулярніших доповнень воєнного часу. Гроші з продажів пішли в фонд відбудови. Для тисяч людей по всьому світу «Мрія» досі злітає — хай і на екрані.
Є ще пам’ять у міському просторі. «Мрія» пролітала над Хрещатиком 24 серпня 2021-го на параді до 30-річчя Незалежності. Цей кадр досі працює сильніше за будь-який пресреліз. Літак встиг стати не лише перевізником генераторів, а й розпізнаваним силуетом держави.
Для логістики світ після 2022-го живе без класу «більше за Ан-124». Це не катастрофа ринку: надважких рейсів завжди було мало. Але для України це дірка в інженерній біографії. Поки новий корпус стоїть у цеху, країна не має інструменту, яким вона возила те, що інші просто не піднімали.
Ключові інсайти
Шукати «Мрію» в небі безглуздо: єдиний літаючий екземпляр згорів у Гостомелі. Шукати її лише серед попелу теж неточно. Літак зараз існує як три шари — уламки й зняті агрегати, недобудований святошинський планер і політичне рішення зібрати наступника після війни.
Найточніша відповідь на запит «де знаходиться літак Мрія» звучить так: знищений борт — у Гостомелі та на збереженні «Антонова»; майбутня машина, якщо вона взагалі з’явиться, почнеться зі Святошина; у повітрі її ім’я тримають «Руслани», симулятор і пам’ять про рейс, який 5 лютого 2022 року востаннє сів удома.
Відбудувати символ можна. Повернути той самий UR-82060 — ні. І саме цю межу варто тримати в голові, коли знову з’являється заголовок, нібито «Мрія вже в ангарі й чекає на зліт».