Наум Баруля: біографія продюсера, Ліга сміху та скандал із паспортом РФ

Наум Баруля — український телепродюсер, який понад двадцять років формував обличчя вітчизняного гумору. Він стояв біля витоків «Ліги сміху», співпрацював із Володимиром Зеленським і створював серіали, які збирали мільйонні аудиторії. Водночас його ім’я опинилося в центрі гучного розслідування через російське громадянство та бізнес в окупованому Криму.

Ця історія показує, як людина з Вінниці стала одним із ключових гравців українського шоу-бізнесу, а потім зіткнулася з питаннями лояльності під час війни. Стаття збирає перевірені факти про його шлях, родину, компанії та реакцію на звинувачення.

Від роботи вчителем інформатики до генерального директора московського «АМІК» і співзасновника «Ліги сміху» — кожен етап життя Барулі тісно переплетений із КВН, телебаченням і політичними зв’язками. Розбираємо деталі без прикрас.

Ранні роки та освіта майбутнього продюсера

Наум Йосипович Баруля народився 5 грудня 1960 року у Вінниці. Місто тоді жило спокійним радянським ритмом, і хлопець із місцевої родини не одразу мріяв про великі сцени. Він обрав практичний шлях і вступив на загальнотехнічний факультет Вінницького педагогічного інституту. Там отримав знання, які спочатку здавалися далекими від шоу-бізнесу.

Після навчання Баруля працював викладачем інформатики в школі. Колеги згадували його як людину, яка вміла пояснювати складне простою мовою. Згодом він став завучем, а пізніше — директором районного Будинку вчителя. Ці посади дали перший досвід організації заходів і роботи з людьми. Саме тоді, за спогадами знайомих, у ньому проявився талант до координації колективів.

Вінницький період сформував характер. Баруля навчився вирішувати проблеми швидко і без зайвого шуму. Коли наприкінці 1990-х у країні почав набирати обертів КВН, він уже мав управлінські навички. Перехід від школи до телевізійного гумору виявився логічним: уміння тримати дисципліну і знаходити спільну мову з різними людьми стали його сильними сторонами.

Місцеве середовище Вінниці дало йому розуміння української аудиторії. Пізніше це допомогло створювати контент, який резонував із глядачами по всій країні. Ранні роки не були яскравими, але саме вони заклали фундамент для майбутньої кар’єри.

Кар’єра в КВН і довгі роки в Москві

З 1999 року Наум Баруля очолив програму КВН і став генеральним директором ТОВ «АМІК Україна». Саме тоді він познайомився з командою «95 кварталу». Молоді артисти з Кривого Рогу тільки починали свій шлях, а Баруля вже мав зв’язки в системі Олександра Маслякова. Він швидко став одним із ключових людей у цьому середовищі.

П’ятнадцять років Баруля провів у Москві. Вісім із них він був генеральним директором російської компанії «АМІК», яка продюсувала КВН. У інтерв’ю він якось сказав, що в Москві провів «дуже хороші, якщо не найкращі роки свого життя». Ця фраза пізніше цитувалася в багатьох матеріалах. Він організовував виступи команд і в Росії, і в Криму, працював із зірками гумору того часу.

Робота з Масляковим дала Барулі величезний досвід і вплив. Він фактично став «правою рукою» засновника КВН. Паралельно залишався співвласником українських фірм, пов’язаних із цим брендом: «АМІК Україна», «КВН ТВ» і «КВН Продакшн». Ці компанії існували навіть після 2014 року, хоча, за словами самого Барулі, фінансових операцій після анексії Криму не проводили.

Московський період зробив його частиною великої системи. Він бачив, як гумор стає інструментом впливу, і навчився працювати в умовах, де бізнес і політика часто перетиналися. Коли почалася війна на Донбасі й анексія Криму, Баруля вирішив повернутися до Києва. Цей крок відкрив нову главу.

Створення «Ліги сміху» та партнерство з Зеленським

Після Революції Гідності Наум Баруля повернувся в Україну і швидко знайшов спільну мову зі студією «Квартал 95». Разом із Андрієм Чивуріним і участю «Кварталу» у 2015 році вони запустили «Лігу сміху» — чемпіонат України з гумору. Шоу швидко стало одним із найрейтинговіших на телебаченні.

Володимир Зеленський був не лише ведучим, а й одним із засновників продюсерських компаній. Разом із Барулею вони створили «Продюсерський центр Ліга Сміху» і «Драйв Продакшн». Остання спеціалізувалася на серіалах для каналів групи «1+1». Серед найвідоміших проєктів — «Країна У», «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі», «Танька і Володька».

Співпраця була тісною і продуктивною. Баруля відповідав за організаційну частину, а Зеленський — за творчу. Після обрання Зеленського президентом він вийшов зі складу засновників, але зв’язки залишилися. Баруля продовжував керувати проєктами, які формували український гумор воєнного часу.

У 2023 році компанія «Драйв Продакшн» подала заявку на державний конкурс Міністерства культури. Мова йшла про комедійний серіал «Нижча ліга» із бюджетом майже 32 мільйони гривень. Умови конкурсу забороняли участь громадян РФ, але заявка пройшла. Пізніше Баруля відмовився від фінансування, пояснивши це тим, що сценарій «не на часі».

Родина та політичні зв’язки

Донька Наума Барулі — Ірина Борзова — народна депутатка від партії «Слуга народу». Її чоловік Сергій Борзов спочатку працював у Державному управлінні справами, а пізніше очолив Вінницьку обласну військову адміністрацію. Призначення зятя на цю посаду зробив особисто Володимир Зеленський.

До 2019 року Ірина Борзова була співвласницею кримської компанії «Профіль-Н». Після обрання до парламенту вона передала свою частку батькові. Журналісти «Схем» зазначали, що родина мала спільні бізнес-інтереси в Судаку. Сама депутатка від коментарів відмовилася.

Сімейні зв’язки посилили увагу до постаті Барулі. Коли з’явилося розслідування про російський паспорт, питання постало не лише про продюсера, а й про те, як близькі люди президента пов’язані з окупованими територіями. Сергій Борзов пізніше покинув посаду голови ОВА, але історія залишилася в публічному просторі.

Родина Барулі завжди трималася осторонь публічності. Продюсер рідко давав інтерв’ю про особисте життя. Після скандалу 2023 року ця закритість стала ще помітнішою. Близькі уникали коментарів, а сам він обирав короткі відповіді.

Розслідування «Схем»: російський паспорт і його наслідки

У грудні 2023 року проєкт «Схеми» Радіо Свобода опублікував розслідування, яке сколихнуло інформаційний простір. Журналісти встановили, що в квітні 2009 року російська міграційна служба видала Науму Барулі паспорт громадянина РФ. На той момент йому було 49 років, він жив у Москві і працював генеральним директором «АМІК».

Паспорт залишався дійсним і у 2023 році. Це підтверджували російські державні портали «Госуслуги» та сайт Міністерства внутрішніх справ РФ. За даними джерел «Схем» із доступом до системи «Магістраль», Баруля до 2019 року включно в’їжджав до Криму саме за російським закордонним паспортом.

Продюсер відмовився детально коментувати наявність документа. Він не спростував інформацію, але й не підтвердив її прямо. У розмові з журналістами наголошував, що після окупації «все втратив». Водночас російські реєстри фіксували його як власника активів.

Розслідування підняло питання подвійного громадянства під час війни. Баруля не відмовився від російського паспорта протягом десяти років конфлікту. Це стало головним пунктом претензій до нього з боку громадськості та частини політиків.

Бізнес і нерухомість в окупованому Криму

Головним активом Барулі в Криму стала компанія «Профіль-Н». Вона володіє кафе-рестораном «Прохлада» на центральній набережній Судака. Заклад витриманий у радянському стилі і продовжував працювати навіть після повномасштабного вторгнення. За даними російського реєстру «Спарк», виручка за п’ять років перевищила 15 мільйонів рублів, з яких 2,5 мільйона — у 2022 році.

У грудні 2014 року Баруля і його донька брали участь у перереєстрації компанії за російським законодавством. Статутний капітал перевели з гривень у рублі за курсом Центробанку РФ. Компанію внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Росії. Станом на грудень 2023 року Баруля залишався єдиним власником.

Окрім бізнесу, продюсер володів трьома квартирами в Судаку загальною площею 312 квадратних метрів. У 2017 році він придбав земельну ділянку на сім соток, а через рік — ще шість соток і семиповерхову будівлю площею понад дві тисячі квадратних метрів. Загальна вартість майна оцінювалася приблизно в 60 мільйонів рублів.

Журналісти фіксували, що заклад сплачував податки до бюджету країни-агресора. Після 24 лютого 2022 року сума податків перевищила пів мільйона рублів. Баруля заперечував участь у перереєстрації: «Я не знаю, що вони там намалювали і зареєстрували. Я нічого не реєстрував». Однак протоколи зборів і документи в реєстрах свідчили про інше.

Реакція на звинувачення та публічна позиція

Після виходу розслідування Наум Баруля дав короткі коментарі. Він категорично заперечував, що оформлював майно за російськими законами. На питання про паспорт відповів ухильно і перевів розмову на втрачені активи. «За фактом немає нічого, я все втратив. Все, над чим я 25 років працював кожен день», — заявив він.

Донька Ірина Борзова відмовилася від будь-яких коментарів. Зять Сергій Борзов також не виходив на зв’язок із журналістами з цього приводу. Офіційної реакції від Офісу Президента не було. Тема швидко зникла з перших шпальт, але залишилася в публічному дискурсі.

У професійному середовищі реакції розділилися. Частина колег вважала, що розслідування ставить під сумнів репутацію всього проєкту «Ліга сміху». Інші наголошували, що Баруля багато зробив для українського гумору і його внесок не варто закреслювати одним фактом. Сам продюсер продовжив роботу над серіалами.

Публічна позиція Барулі залишалася стриманою. Він уникав прямих ефірів і великих інтерв’ю після скандалу. У тих рідкісних виступах, які з’являлися, акцентував увагу на творчих проєктах і уникав політичних тем. Це дозволило йому зберегти місце в індустрії, хоча довіра частини аудиторії була підірвана.

Вплив на український шоу-бізнес і спадщина

Без Наума Барулі важко уявити сучасний український гумор. «Ліга сміху» стала платформою для десятків команд і окремих артистів. Багато хто з учасників пізніше пішов у велике телебачення або створив власні проєкти. Формат чемпіонату з гумору виявився вдалим і витримав конкуренцію з російськими аналогами.

Серіали, які він продюсував разом із «Кварталом», формували легку комедійну естетику 2010-х. «Країна У» і «Танька і Володька» збирали високі рейтинги і створювали відчуття спільного культурного простору. Під час війни частина цих проєктів адаптувалася до нових реалій, хоча критики іноді дорікали їм за легковажність.

Вплив Барулі відчутний і в організаційному плані. Він приніс у український телевізійний бізнес досвід великої московської машини КВН — дисципліну, роботу з великими бюджетами і вміння будувати довгі сезони. Це допомогло «Лізі сміху» швидко вийти на високий рівень продакшну.

Спадщина залишається суперечливою. З одного боку — успішні шоу і серіали. З іншого — питання про громадянство і бізнес на окупованій території. Український шоу-бізнес після 2022 року став більш чутливим до таких історій. Баруля став одним із символів цієї чутливості.

Сучасний статус компаній і професійна діяльність

Станом на 2025–2026 роки Наум Баруля залишається бенефіціаром і директором кількох українських компаній. Серед них — «Драйв Продакшн», «Продюсерський центр Ліга Сміху», «КВН Продакшн», «КВН ТВ», «АМІК Україна» та інші. Частина з них має невеликі обороти, частина продовжує виробляти контент.

За даними відкритих реєстрів, дохід бізнесу, пов’язаного з Барулею, у 2025 році становив сотні тисяч гривень. Компанії працюють у сферах виробництва кіно і телепрограм, ресторанної діяльності та радіомовлення. Формально він продовжує керувати процесами, хоча публічна активність знизилася.

Після скандалу 2023 року нових великих державних контрактів у нього не з’явилося. Проте комерційні проєкти тривають. «Ліга сміху» виходить в ефір, серіали знімаються. Баруля зберігає позиції в індустрії, хоча вже не є настільки публічною фігурою, як раніше.

У професійному середовищі до нього ставляться стримано. Колеги цінують досвід, але обережно коментують політичні аспекти. Сам продюсер зосереджений на роботі і рідко з’являється в медіа. Це дозволяє йому зберігати відстань від скандалів.

Поширені помилки в сприйнятті історії Барулі

Багато хто вважає, що Баруля завжди був «людиною Зеленського». Насправді їхня співпраця почалася після 2014 року, а до цього продюсер довго працював у російській системі КВН. Ця деталь часто губиться в публічних дискусіях.

Інша поширена помилка — думка, що після розслідування він повністю зник із медійного простору. Насправді компанії продовжують працювати, а «Ліга сміху» залишається на телебаченні. Зникла лише гучна публічність самого Барулі.

Дехто плутає його з іншими фігурами шоу-бізнесу або приписує йому пряму політичну діяльність. Баруля ніколи не був політиком. Його сила — в організації процесів і зв’язках у гумористичному середовищі. Політичні наслідки виникли через родину і бізнес, а не через особисті амбіції.

Також помилково вважати, що російський паспорт автоматично означав підтримку агресії. Баруля публічно не висловлював таких позицій. Однак сам факт збереження документа і активів в окупації став підставою для жорсткої критики. Різниця між формальним громадянством і ідеологічною підтримкою часто розмивається в публічних дебатах.

FAQ: найчастіші питання про Наума Барулю

Хто такий Наум Баруля?
Український телепродюсер, співзасновник «Ліги сміху» і компанії «Драйв Продакшн». Працював із Володимиром Зеленським над серіалами та гумористичними шоу. Раніше довго очолював структури КВН у Москві.

Чи має Наум Баруля російське громадянство?
За даними розслідування «Схем», російський паспорт він отримав у квітні 2009 року. Документ залишався дійсним станом на кінець 2023 року. Сам Баруля не спростовував цю інформацію прямо.

Який бізнес Барулі в Криму?
Він є власником компанії «Профіль-Н», яка керує кафе-рестораном «Прохлада» в Судаку. Також має нерухомість — квартири, земельні ділянки та будівлю. Бізнес перереєстрований за російським законодавством і сплачував податки до бюджету РФ.

Як пов’язана родина Барулі з владою?
Донька Ірина Борзова — народна депутатка від «Слуги народу». Зять Сергій Борзов раніше очолював Вінницьку ОВА. Призначення на цю посаду зробив президент Зеленський.

Чи продовжує Баруля працювати в українському телебаченні?
Так. Компанії, у яких він є бенефіціаром і директором, продовжують діяльність. «Ліга сміху» і серіали залишаються в ефірі, хоча публічна активність продюсера зменшилася.

Чи відреагував Баруля на розслідування?
Він заперечив участь у перереєстрації майна за російськими законами і заявив про втрату всіх активів. Про паспорт говорити відмовився. Донька також не дала коментарів.

Чек-лист для самоперевірки читача

• Чи розумію я різницю між роботою Барулі в КВН до 2014 року і після повернення в Україну?
• Чи можу назвати основні проєкти, які він продюсував разом із «Кварталом 95»?
• Чи знаю, яку саме компанію і заклад він має в Судаку?
• Чи пам’ятаю, коли і за яких обставин він отримав російський паспорт?
• Чи відрізняю факти з розслідування «Схем» від публічних заяв самого Барулі?

Міні-кейс із практики

Улітку 2023 року компанія «Драйв Продакшн» виграла конкурс Мінкульту на виробництво серіалу. Після публікації інформації про громадянство Барулі заявка була відкликана. Цей випадок став прикладом того, як швидко репутаційні ризики впливають на державні рішення у сфері культури під час війни. Компанія втратила потенційний бюджет, але уникнула тривалого скандалу навколо використання публічних коштів.

Ключові інсайти

• Наум Баруля пройшов шлях від вінницького вчителя до одного з архітекторів українського гумору 2010–2020-х років.
• Його московський досвід у системі КВН став одночасно силою і слабкістю: він приніс професійні стандарти, але залишив після себе російський паспорт і активи в Криму.
• Співпраця з Зеленським і «Кварталом 95» зробила Барулю частиною нової політико-медійної еліти, але водночас поставила під удар через родинні та бізнес-зв’язки.
• Розслідування «Схем» 2023 року показало, наскільки чутливим стало українське суспільство до питань подвійного громадянства і бізнесу на окупованих територіях.
• Попри скандал, професійна інфраструктура, яку він створював, продовжує працювати — і це головний парадокс його історії.
• Справа Барулі залишається нагадуванням: у війні особисті біографії і бізнес-рішення минулих років можуть раптово стати питанням національної безпеки і суспільної довіри.

Історія Наума Барулі — це історія людини, яка вміла будувати мости між різними світами гумору. Він приніс в Україну досвід великої індустрії і допоміг створити продукти, які досі формують настрої мільйонів глядачів. Водночас збереження російського паспорта і бізнесу в окупованому Криму стало тією тріщиною, через яку пройшла вся його публічна репутація. Сьогодні він продовжує працювати, але вже в тіні того розслідування. Український шоу-бізнес після 2022 року став іншим — більш вимогливим до біографій і менш толерантним до подвійних стандартів. І саме тому історія Барулі залишається не лише особистим кейсом, а й дзеркалом змін у всій індустрії.