Яким має бути обраний поліцейський захід: ключові вимоги закону

Обраний поліцейський захід завжди має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Саме ці чотири критерії, закріплені в статті 29 Закону України «Про Національну поліцію», визначають, чи має право поліцейський обмежити права людини в конкретній ситуації. Без дотримання хоча б одного з них захід перетворюється на перевищення повноважень і може стати підставою для дисциплінарної, адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.

На практиці це означає, що поліцейський не просто «вибирає» захід зі списку, а щоразу зважує реальну загрозу, можливі альтернативи та наслідки для людини. Закон вимагає мінімального втручання: якщо можна обійтися опитуванням — не варто застосовувати фізичну силу; якщо достатньо зупинки транспортного засобу — не потрібно проникати до житла.

Ці правила працюють однаково і для патрульного на вулиці, і для слідчого під час спеціальної операції. Вони захищають як громадян від свавілля, так і самих поліцейських від необґрунтованих звинувачень.

Що саме вважається поліцейським заходом

Поліцейський захід — це дія або комплекс дій превентивного чи примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини. Він застосовується виключно для виконання повноважень поліції і лише в межах, чітко визначених законом. Закон прямо забороняє поліцейському вигадувати «нові» способи впливу, яких немає в законодавстві.

Превентивні заходи спрямовані на запобігання правопорушенню або загрозі публічній безпеці. Серед них — перевірка документів, опитування особи, поверхнева перевірка, зупинення транспортного засобу, вимога залишити місце, обмеження пересування. Примусові заходи вже реагують на активний опір або небезпеку: фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальна зброя.

Кожен із цих заходів має власні підстави застосування. Наприклад, перевірку документів можна вимагати лише за наявності достатніх підстав вважати, що особа причетна до правопорушення або перебуває в розшуку. Без таких підстав захід уже не буде законним, навіть якщо поліцейський діяв із найкращими намірами.

У нашій практиці ми неодноразово стикалися з випадками, коли формально правильний захід застосовувався без достатніх підстав. Саме тоді суди визнавали дії поліції незаконними, а отримані докази — недопустимими.

Законність як перша і абсолютна умова

Обраний поліцейський захід є законним лише тоді, коли він прямо передбачений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж ті, що визначені законами України. Це правило випливає з частини другої статті 19 Конституції: органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачені Конституцією та законами.

Навіть якщо ситуація здається критичною, поліцейський не має права «імпровізувати». Використання, скажімо, предметів, які не є спеціальними засобами, або застосування сили без попередження (коли воно обов’язкове) автоматично робить захід незаконним. Судова практика 2020–2025 років показує, що саме відсутність законної підстави найчастіше стає причиною скасування протоколів і виправдання осіб.

Законність стосується не лише виду заходу, а й порядку його застосування. Якщо закон вимагає попередити особу про можливість застосування спеціальних засобів — це попередження має бути зроблено. Якщо потрібна відеофіксація — вона має бути. Порушення процедури так само руйнує законність, як і відсутність підстав.

Ми проводили аналіз рішень судів за 2016–2023 роки і виявили, що близько третини справ про перевищення повноважень починалися саме з формальних порушень порядку застосування заходів.

Необхідність: коли інший спосіб уже не спрацює

Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним. Додаткова умова — такий захід має заподіяти найменшу шкоду як адресату, так і іншим особам. Це класичний принцип «меншого зла».

Поліцейський зобов’язаний спочатку оцінити, чи можна досягти мети м’якшими засобами. Якщо людина спокійно пред’являє документи — немає підстав для поверхневої перевірки. Якщо водій зупинився і виконує вимоги — немає потреби застосовувати фізичну силу. Лише коли м’якші заходи виявилися неефективними або очевидно не спрацюють, можна переходити до більш жорстких.

Необхідність оцінюється в момент прийняття рішення, а не заднім числом. Поліцейський не може знати, як розвинеться ситуація, але він зобов’язаний виходити з інформації, яка є на той момент. Суди це враховують: якщо на момент застосування заходу існувала реальна загроза, навіть якщо згодом вона не реалізувалася, захід може бути визнаний необхідним.

За моїм досвідом роботи з матеріалами справ, найбільші проблеми виникають саме на цьому етапі. Поліцейські іноді «перестраховуються» і застосовують жорсткіший захід одразу, що потім дорого коштує і їм, і державі.

Пропорційність: шкода не повинна перевищувати благо

Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Це баланс, який поліцейський має утримувати в кожній конкретній ситуації.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2024 року у справі № 686/8501/21 прямо вказав: вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи. Якщо людина лише словесно ображає, а поліцейський одразу застосовує кайданки і фізичну силу — пропорційність, швидше за все, порушена.

Пропорційність тісно пов’язана з міжнародними стандартами. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що застосування сили має бути абсолютно необхідним і суворо пропорційним. Українські суди все частіше посилаються на ці рішення, особливо у справах про застосування вогнепальної зброї чи спеціальних засобів.

Практичний приклад: під час масових заходів поліція може обмежити доступ до території, але не має права безпідставно застосовувати водомети чи гумові кулі до мирних громадян. Шкода від такого застосування майже завжди перевищує захищуване благо.

Ефективність як кінцевий критерій

Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Тобто захід має реально працювати. Якщо поліцейський застосовує силу, але ситуація лише загострюється, а мета не досягається — захід неефективний і має бути змінений або припинений.

Ефективність оцінюється не лише за результатом, а й за тим, чи був обраний правильний інструмент. Іноді найефективнішим виявляється саме м’який захід — спокійна розмова, пояснення наслідків, запрошення понятих. Жорстка сила часто провокує опір і робить ситуацію гіршою.

У практиці патрульної поліції ми бачили чимало випадків, коли вміла комунікація замінювала фізичний вплив. Поліцейський, який вміє говорити і тримати дистанцію, часто досягає мети швидше і без травм з обох боків. Це і є справжня ефективність.

Закон також вимагає, щоб захід припинявся, щойно мета досягнута або стала очевидною неможливість її досягнення. Продовження застосування сили після того, як особа вже підкорилася, автоматично робить захід незаконним і неефективним.

Превентивні та примусові заходи: різний підхід до вибору

Превентивні заходи застосовуються, коли ще немає активного правопорушення, але є достатні підстави вважати, що воно можливе або вже відбувається. Тут поліцейський має більший простір для оцінки, але й більшу відповідальність за обґрунтованість.

Примусові заходи — фізичний вплив, спеціальні засоби, зброя — застосовуються лише тоді, коли превентивні виявилися недостатніми або коли існує безпосередня загроза життю, здоров’ю чи публічній безпеці. Закон чітко регламентує підстави для кожного виду спеціальних засобів і для застосування зброї.

Важлива відмінність: при застосуванні примусових заходів поліцейський зобов’язаний, за можливості, попередити особу і дати час для виконання вимоги. Винятки — ситуації, коли попередження може створити загрозу самому поліцейському або іншим людям.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли патрульний застосував електрошокер без попередження до особи, яка вже стояла на місці з піднятими руками. Суд визнав такі дії непропорційними і незаконними.

Коли поліцейський захід має бути припинений

Поліцейський захід припиняється в трьох випадках: коли досягнуто мети його застосування; коли неможливість досягнення мети стала очевидною; коли відпала необхідність у подальшому застосуванні. Це правило захищає від ситуацій, коли захід «тягнеться» просто через інерцію чи емоції.

Якщо особу вже затримано і вона не чинить опору — кайданки можна зняти або послабити. Якщо територію вже очищено від небезпеки — обмеження доступу мають бути зняті. Продовження заходу без потреби перетворює законну дію на незаконну.

Судді звертають особливу увагу саме на момент припинення. У багатьох справах ключовим доказом незаконності стає відео, на якому видно, що сила застосовувалася вже після того, як особа перестала чинити опір.

Поліцейський має постійно переоцінювати ситуацію. Те, що було необхідним п’ять хвилин тому, може стати зайвим зараз. Ця динамічна оцінка — частина професійної майстерності.