Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності готує законопроєкт про реформу пенсійної системи. Документ планують винести на голосування у Верховній Раді у вересні.
Новий підхід відрізняється від попередніх концепцій. Пенсії поділять на три рівні. Накопичувальну систему зроблять добровільною, а не обов’язковою. Також переглянуть нарахування спеціальних пенсій. Частину з них покриватиме роботодавець.
Трирівнева модель і базові виплати
Нова система передбачає перехід до солідарного, професійного та накопичувального рівнів. Кожен матиме свої джерела фінансування. Численні доплати замінять однією базовою виплатою. Розмір страхової частини безпосередньо залежатиме від суми сплачених страхових внесків.
Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев зазначив, що зараз люди з однаковим стажем і внесками отримують різні пенсії. Пенсіонери з тривалим стажем нерідко мають майже такі самі виплати, як ті, хто працював значно менше. Нова концепція має це змінити.
На першому етапі зміни торкнуться солідарної системи. Її поділять на базову виплату та страхову. Розмір страхової залежатиме від суми щомісячних внесків ЄСВ. Базова виплата на старті становитиме 3000 грн. Мінімальна пенсія — не менше 6000 грн. Якщо сума базової та страхової частин буде меншою за 6000 грн, різницю компенсують доплатою з державного бюджету.
Базова виплата зменшуватиметься зі зростанням страхової. Якщо страхова частина перевищуватиме базову більш ніж на 50 відсотків, її почнуть поступово скорочувати. Базову виплату можуть повністю скасувати, коли сума перевищить 10 000 грн. Тоді пенсія формуватиметься лише за рахунок страхової частини.
Спеціальні пенсії та накопичення
Для прокурорів, суддів, представників силових органів запровадять систему професійного пенсійного страхування. Для кожного працівника відкриють індивідуальний пенсійний рахунок. Роботодавець щомісяця сплачуватиме на нього професійний внесок додатково до ЄСВ. Ці кошти інвестуватимуть у фінансові інструменти.
Накопичувальна система не буде обов’язковою. Усіх працівників автоматично включатимуть до неї, але кожен зможе відмовитися.
Законопроєкт уже презентували фінансовому комітету та Раді коаліції. У разі ухвалення він набере чинності 1 січня 2027 року. Реформу впроваджуватимуть поетапно. Перші дев’ять місяців відведуть на створення необхідних інституцій. Сплата внесків за принципом автоматичного зарахування розпочнеться 1 січня 2028 року.
Реформа потребуватиме видатків із державного бюджету: 169 млрд грн у 2027 році, 140 млрд грн у 2028-му та 157 млрд грн у 2029-му.