Ігор Вікторович Плахута — генерал-майор Збройних сил України, який з 11 лютого 2024 року очолює Сили територіальної оборони. Народжений 1 вересня 1967 року в селі Коробчине на Кіровоградщині, він пройшов шлях від молодого лейтенанта, що ліквідовував наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, до ключової фігури сучасної української оборони. Його кар’єра поєднує службу в елітних підрозділах, командування навчальними центрами, непростий період 2013–2014 років та активну участь у відсічі повномасштабного російського вторгнення.
Сьогодні під його керівництвом Сили ТрО трансформуються з регіональних формувань у гнучку, технологічно оснащену структуру, яка бере участь у боях на всіх напрямках фронту, впроваджує новітні засоби ураження та впливає на формування нової воєнної доктрини України. Плахута наголошує: «Наш дім — це вся Україна. І немає різниці, де бити ворога». Ця фраза відображає не лише стратегію, а й філософію людини, яка десятиліттями зберігала відданість військовій справі та українському народу.
Його призначення викликало суспільну дискусію через роль у подіях Революції Гідності, однак численні колеги та підлеглі характеризують його як професіонала, «людину діла» зі спокійним характером, здатного знаходити баланс між виконанням наказів та уникненням зайвих жертв. За роки командування ТрО Плахута зосередився на рекрутингу, підготовці кадрів та інтеграції технологій, перетворюючи територіальну оборону на один із рушіїв змін у Збройних силах.
Ранні роки та шлях до військової служби
Степова Кіровоградщина, де народився Ігор Плахута, завжди була краєм, що загартовував характер. Село Коробчине Новомиргородського району — це не просто географічна точка, а місце, де прості будні формували майбутнього офіцера. Ще школярем він мріяв про військову форму. Після закінчення місцевої школи обрав Алматинське вище загальновійськове командне училище — один із престижних закладів того часу.
Випускник повернувся в Україну лейтенантом і потрапив до Київського військового округу. Уже 1988 року, у віці 21 року, він добровільно брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цей досвід став першим серйозним випробуванням: робота в зоні підвищеної радіації вимагала не лише фізичної витримки, а й психологічної стійкості. Молодий офіцер бачив, як держава і люди реагують на катастрофу, і це назавжди залишило відбиток на його ставленні до служби та відповідальності.
Після проголошення незалежності України Плахута разом із багатьма іншими офіцерами склав присягу на вірність українському народу. Він служив у Національній гвардії, згодом — у бригаді морської піхоти в Криму, де обіймав посаду заступника командира бригади. Колеги того періоду згадують його як освіченого, професійного та турботливого командира, який жорстко відстоював інтереси підлеглих, але завжди залишався спокійним і розсудливим у критичних ситуаціях.
Освіта та становлення офіцера
Паралельно зі службою Плахута постійно підвищував кваліфікацію. У 1998–2000 роках він закінчив магістерську програму в Національній академії оборони України. Викладач Анатолій Грищук, який пізніше став одним із його наставників, характеризував Плахуту як «аскета» — некапризного, вдумливого офіцера, що уважно слухав і аналізував.
У 2009 році він завершив курс вищого керівного складу стратегічного рівня в Національному університеті оборони України. Саме тоді, 1 грудня 2009 року, йому присвоїли звання генерал-майора. Ці роки навчання дали системне стратегічне бачення, яке пізніше допомогло йому на високих посадах. На відміну від багатьох однолітків, Плахута поєднував практичний досвід із глибокою теоретичною підготовкою, що робило його цінним кадром для реформування війська.
Кар’єра в Збройних силах: від Президентської бригади до «Десни»
У 2004–2008 роках Ігор Плахута командував Окремою президентською бригадою. Це був період Помаранчевої революції. За спогадами очевидців, у бригаді не надходило наказів на силовий розгін протестувальників, і Плахута зберігав нейтралітет, зосередившись на охороні державних об’єктів. Такий підхід дозволив уникнути ескалації з боку підрозділу.
З 2008 року він очолив 169-й навчальний центр «Десна». На цій посаді Плахута впроваджував практичні методи підготовки, роблячи акцент на реальних бойових навичках, а не лише на стройовій муштрі. Центр перетворився на справжню «ковальню» професіоналів — бійці виходили звідти готовими до складних завдань. Колеги відзначають, що він особисто контролював якість навчання та дбав про інструкторський склад.
У 2012 році Плахута залишив Збройні сили України та очолив Південне територіальне командування Внутрішніх військ МВС в Одесі. Цей перехід став поворотним — саме тут його застали події Революції Гідності.
Складний період 2013–2014 років та Революція Гідності
На посаді начальника Південного територіального командування Внутрішніх військ Плахута керував підрозділами, які охороняли підступи до Адміністрації президента та брали участь у розчищенні барикад урядового кварталу. 10 грудня 2013 року його бійці разом із «Беркутом» залучали близько 400 осіб для розчищення прилеглих вулиць. Проте саме Плахута став чи не єдиним силовиком того періоду, хто активно спілкувався з журналістами.
У грудні 2013 року він заявляв медіа, що головна загроза — провокатори, обіцяв не застосовувати силу проти мирних протестувальників, журналістів та медиків і просив передати привіт батькам строковиків. Викладач Грищук, який стояв на Майдані по інший бік барикад, регулярно телефонував Плахуті з питанням: «Ти підеш проти нас?» — і отримував відповідь: «Мої бійці ніколи не підуть проти власного народу. Наше головне завдання — охорона урядового кварталу».
18 лютого 2014 року біля барикади «Львівська брама» Плахута запевняв журналістів у відсутності планів силових дій. Після трагічних подій 20–21 лютого він організував виведення своїх підрозділів до Одеси, щоб уникнути провокацій. Народний депутат Євген Жовтяк та інші очевидці підтверджують, що Плахута допомагав у безпечній евакуації особового складу. Ці деталі показують складну картину: підрозділи виконували накази, але командир намагався мінімізувати шкоду та зберігати діалог.
Після Революції Гідності Плахута вийшов на пенсію та обійняв посаду заступника ректора Інституту управління державної охорони України при КНУ імені Тараса Шевченка. Цей період став часом переосмислення та підготовки до нових викликів.
Повернення до Збройних сил України у 2022 році
З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор Плахута повернувся до лав Збройних сил. У березні 2022 року його призначили заступником командувача Сил спеціальних дій. Згодом він виконував обов’язки заступника командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця», яке на той час очолював Олександр Сирський. На цих посадах Плахута безпосередньо перебував на передовій, зокрема на складних напрямках, вирішуючи логістичні та організаційні питання в реальному часі.
Колеги називають його «кризовим менеджером» — спокійним, фізично підготовленим, з глибоким знанням усіх видів зброї та здатністю швидко приймати рішення під тиском. Цей досвід став фундаментом для наступного призначення.
На чолі Сил територіальної оборони: трансформація 2024–2026 років
11 лютого 2024 року указом Президента Володимира Зеленського Ігор Плахута став командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ, змінивши на цій посаді Анатолія Баргилевича. На момент призначення ТрО вже довела свою ефективність під час оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Бахмута та Херсонщини. Під новим командувачем структура продовжила еволюціонувати.
Сьогодні Сили ТрО включають 24 бригади та понад 119 батальйонів, які діють на всіх напрямках фронту — від Куп’янського до Покровського. Бійці беруть участь у відбитті штурмів, проведенні контрнаступальних дій та охороні стратегічних об’єктів. За словами Плахут и, ТрО — це не «другорядні війська», а невід’ємна частина системи оборони, де люди різного віку та професій об’єднуються навколо спільної мети.
Особливу увагу командувач приділяє рекрутингу. Створена система з чотирьох центрів, гарячої лінії та спеціального сайту визнана однією з найкращих у Генеральному штабі. Більшість рекрутів відзначають географічну прив’язку до регіону та можливість служити поруч із рідними чи сусідами. Програма «Контракт 18–24» та робота з добровольцями дозволяють підтримувати високий рівень укомплектованості.
Плахута активно говорить про технологічний вектор розвитку. Сили ТрО стали своєрідним полігоном для впровадження новітніх технологій: від ударних і перехоплювальних БпЛА до систем РЕБ, радіоелектронної розвідки та автоматизованих платформ управління. Мобільні вогневі групи ДФТГ у 2025 році знищили сотні ворожих цілей, а легкомоторна авіація — десятки. Командувач підкреслює, що гнучкість структури, тісний зв’язок із громадами та залучення волонтерів і ІТ-фахівців роблять ТрО рушієм інновацій у всьому війську.
Досвід ТрО вже впливає на нову воєнну доктрину України — від концепції всеохопної оборони до партнерства армії з громадянським суспільством. Плахута часто повторює, що бачить у очах бійців «спокійну впевненість та рішучість», а ворог, за його словами, «вражений» можливостями територіальної оборони.
Цікаві факти про Ігоря Плахуту
- Чорнобильський досвід у 21 рік. Уже лейтенантом Плахута пів року працював у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей період сформував його розуміння відповідальності командира за життя підлеглих у екстремальних умовах.
- Унікальний діалог на Майдані. Під час Революції Гідності Плахута став чи не єдиним керівником силових підрозділів, хто регулярно спілкувався з журналістами та обіцяв не застосовувати силу проти мирних людей. Його слова фіксували камери, а колеги з протилежного боку барикад отримували особисті запевнення про уникнення бійні.
- Аскетичний стиль життя. Викладач Національної академії оборони описував Плахуту як «аскета» — невибагливого до побуту, вдумливого та зосередженого на справі. Ця риса зберігалася протягом усієї кар’єри.
- «Кризовий менеджер» на передовій. Колеги, які служили з ним у 2022–2023 роках на напрямку «Хортиця», відзначають його здатність швидко вирішувати логістичні проблеми під обстрілами та зберігати спокій у найскладніших ситуаціях.
- Нагороди за конкретні заслуги. Орден Данила Галицького (2006) та медаль «За військову службу Україні» (1998) — це визнання не лише вислуги, а й реального внеску в обороноздатність країни на різних етапах.
- Фокус на людях у 2025 році. В інтерв’ю Укрінформу Плахута неодноразово наголошував на важливості соціально-побутових умов для бійців, підготовки командирів та підтримки родин загиблих, полонених і зниклих безвісти. Він особисто вручає нагороди та відвідує родини.
- Технологічне майбутнє ТрО. Під його керівництвом Сили територіальної оборони розглядаються як платформа для тестування роботизованих комплексів, систем штучного інтелекту в дронах та автоматизованого управління боєм — напрямків, що визначають обличчя сучасної війни.
Хронологія кар’єри Ігоря Плахут и чітко демонструє послідовний рух від тактичних до стратегічних рівнів командування.
| Період | Посада | Ключові події та досягнення |
| 1988 | Лейтенант, Київський військовий округ | Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС |
| 2004–2008 | Командир Окремої президентської бригади | Служба під час Помаранчевої революції; збереження нейтралітету підрозділу |
| 2008–2012 | Начальник 169-го навчального центру «Десна» | Впровадження практичних методів підготовки; реформування навчального процесу |
| 2012–2014 | Начальник Південного територіального командування ВВ МВС (Одеса) | Керівництво підрозділами під час Революції Гідності; організація комунікації з медіа та безпечного виведення військ |
| 2015–2021 | Заступник ректора Інституту УДО КНУ ім. Тараса Шевченка | Робота в системі державної охорони після виходу на пенсію |
| 2022–2023 | Заступник командувача Сил спеціальних дій; в.о. заступника командувача ОСУВ «Хортиця» | Безпосередня участь у бойових діях на передовій після початку повномасштабного вторгнення |
| З 11.02.2024 | Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ | Трансформація ТрО: розвиток рекрутингу, впровадження технологій, вплив на воєнну доктрину; активна участь бригад на фронті |
Кожен етап кар’єри Плахут и — це не просто сходинка в табелі про ранги, а накопичення досвіду, який сьогодні допомагає йому керувати однією з найважливіших складових оборони держави. Від степового села до кабінету командувача проляг шлях, повний випробувань, рішень та постійного навчання. Сьогодні генерал-майор Ігор Плахута продовжує цю роботу, зосередившись на людях, технологіях та єдності, що й визначає обличчя сучасної територіальної оборони України.