Російські удари по українських святинях дедалі частіше нагадують методи нацистської Німеччини часів Другої світової війни. Експертка Атлантичної ради Мерседес Салуппо вказала на схожість цих дій із практиками психологічного тиску на населення.
Знищення або пошкодження релігійних об’єктів, за словами Салуппо, є частиною стратегії деморалізації та руйнування духовної спадщини. Один із прикладів — удар по Києво-Печерській лаврі, який спричинив пожежу на території комплексу. Ця пам’ятка має особливе значення для української історії та культури.
«Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад. Вбивства Росією священників та інших релігійних лідерів у сучасній війні агресії в Україні, напади на релігійні місця, а також ув’язнення та тортури релігійних лідерів — це лише деякі приклади того, як Росія застосовує цю тактику», — заявила Салуппо.
Масштаби атак та наслідки
Цього року Москва посилила повітряні атаки на релігійні та культурні цілі по всій Україні за допомогою дронів та ракет далекого радіусу дії. За даними джерела, танки, ракети та бомбардувальники вже вразили понад 500 культурних та релігійних об’єктів.
Протягом століть Києво-Печерський монастир був одним із найважливіших християнських паломницьких центрів у світі. Архітектурний ансамбль складається з унікальних церков XI–XIX століть, розташованих у комплексі печер.
У ніч на 15 червня під час масованої атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа на даху Успенського собору. 19 червня Лавра частково відновила роботу для відвідувачів. Працюють Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця та деякі церкви. Тривають аварійно-рятувальні роботи, але маршрути для відвідування вже визначені.