Так, на більшості відкритих тротуарів, у парках і скверах української вулиці курити дозволяється. Закон не відносить звичайний вуличний простір до заборонених зон, якщо ви не стоїте безпосередньо на зупинці транспорту, біля входу в лікарню чи школу або в підземному переході. Водночас сучасні правила однаково стосуються і традиційних сигарет, і електронних пристроїв для нагрівання тютюну, вейпів та кальянів — усе це підпадає під єдині обмеження.
Закон захищає передусім некурців від невидимого, але реального впливу диму та аерозолю. Він чітко окреслює місця, де скупчення людей робить пасивне куріння особливо шкідливим: біля медичних і навчальних закладів, на дитячих майданчиках, у громадському транспорті. У той же час відкриті простори лишаються зоною особистої відповідальності — тут головне не заважати оточуючим.
Місцеві громади отримали право посилювати ці норми. У деяких містах парки чи площі біля храмів уже стали повністю бездимними зонами. Тому універсальної відповіді «можна чи не можна» не існує — усе залежить від конкретного місця та рішення місцевої ради.
Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» у статті 13 перелічує конкретні локації, де куріння, вживання та використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюну без згоряння та кальянів заборонені. Цей перелік не включає звичайні вулиці та тротуари, але охоплює чимало місць, які люди щодня використовують.
Заборона діє у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я й навчальних закладів — тут особливо вразливі пацієнти та діти. Те саме стосується спортивних споруд, дитячих майданчиків та місць загального користування в житлових будинках. На зупинках громадського транспорту, вокзалах, станціях та в підземних переходах скупчення людей робить дим небажаним для всіх.
У закладах ресторанного господарства, органах влади, готелях, гуртожитках та на робочих місцях правила також жорсткі. Законодавець враховував не лише пряму шкоду для курця, а й вплив на оточуючих — астматиків, дітей, вагітних. Саме тому перелік місць сформульований максимально конкретно.
| Категорія місць | Приклади | Статус куріння |
|---|---|---|
| Транспортна інфраструктура | Зупинки, вокзали, підземні переходи, громадський транспорт | Заборонено |
| Заклади для вразливих груп | Лікарні, школи, дитячі майданчики (приміщення та територія) | Заборонено |
| Громадські будівлі | Органи влади, підприємства, готелі, гуртожитки | Заборонено в приміщеннях |
| Відкриті вуличні простори | Звичайні тротуари, парки, сквери (якщо немає локальної заборони) | Дозволено |
На звичайному тротуарі центральної вулиці, подалі від входів у будівлі та зупинок, курити можна. Дим швидко розсіюється у відкритому повітрі, і законодавство не вбачає тут порушення. Те саме стосується більшості парків і скверів — якщо місцева рада не встановила додаткових обмежень.
Утім, навіть у дозволених зонах варто зважати на оточення. Якщо ви стоїте під вікнами житлового будинку або поруч із групою дітей на лавці, дим стає реальною незручністю. Багато людей свідомо відходять на кілька метрів убік або шукають менш людні місця. Така поведінка не прописана в законі буквально, але саме вона формує цивілізоване співіснування в місті.
Електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну та кальяни підпадають під ті самі заборони, що й традиційні сигарети. Законодавець не робить різниці між джерелами диму чи аерозолю — важливий сам факт впливу на повітря навколо. У приміщеннях ресторанів, на зупинках чи біля шкіл вейпінг так само недоречний, як і куріння звичайної сигарети.
Це правило з’явилося не випадково. Аерозоль від сучасних пристроїв містить нікотин та інші речовини, які теж можуть дратувати дихальні шляхи оточуючих. Тому власники вейпів та IQOS-подібних систем мають дотримуватися тих самих норм, що й курці традиційних сигарет.
Місцеві ради мають право розширювати перелік бездимних зон на своїй території. У 2025 році Чортківська громада на Тернопільщині додала до заборон парки, сквери, місця біля храмів та масові заходи (крім спеціально відведених майданчиків). Такі рішення ухвалюють на підставі статті 13 основного закону та норм про місцеве самоврядування.
У різних містах картина може відрізнятися. Десь обмеження торкаються лише центральних площ, а десь — усіх паркових зон. Щоб не потрапити в неприємну ситуацію, варто перевірити актуальні рішення місцевої ради на офіційному сайті громади або в місцевих новинах. Це особливо актуально для мандрівників та тих, хто часто переїжджає.
Порушення правил тягне за собою попередження або штраф від 51 до 170 гривень. При повторному порушенні протягом року сума зростає до 170–340 гривень. Стягнення накладає поліція або уповноважені посадові особи. На практиці перше порушення часто закінчується попередженням, особливо якщо людина відразу припинила курити.
Штраф — не єдина незручність. Конфлікт з оточуючими, прохання відійти або скарга сусідів можуть зіпсувати настрій значно сильніше. Багато хто з курців уже звик автоматично шукати місце, де дим не заважатиме іншим.
Закон про обмеження куріння в Україні розвивався поступово. Перші серйозні кроки зробили ще в 2000-х, приєднавшись до Рамкової конвенції ВООЗ про боротьбу проти тютюну. Значне розширення переліку заборонених місць відбулося у 2012 році, а у 2022-му правила остаточно зрівняли традиційні сигарети з електронними пристроями та кальянами.
Мета завжди була одна — зменшити шкоду від пасивного куріння. Наукові дослідження показують, що навіть короткочасний вплив диму на вулиці біля скупчення людей може погіршувати самопочуття чутливих людей. Законодавство реагує саме на ці ризики, а не на саме бажання людини закурити.
- За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень щоденного куріння серед дорослого населення України знизився з 31 % у 2006 році до 22 % у 2025-му.
- Опитування KIIS наприкінці 2025 року показало: 29 % дорослих українців використовують тютюнові або нікотинові вироби (24 % — щодня). Серед молоді 18–29 років цей показник сягає 45 %.
- У Чортківській громаді Тернопільської області у 2025 році заборонили курити в парках, скверах, біля храмів та під час масових заходів — окрім спеціально відведених місць.
- Закон дозволяє місцевим радам встановлювати додаткові бездимні зони на своїй території без погодження з центром.
- Штраф за куріння в заборонених місцях становить від 51 до 340 гривень залежно від повторності порушення.
- Україна однією з перших у регіоні ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ про боротьбу проти тютюну, що стало основою для поступового посилення правил.
Коли ви курите на вулиці, варто пам’ятати кілька простих речей. По-перше, відходьте на розумну відстань від вікон житлових будинків, дитячих майданчиків та груп людей. По-друге, перевіряйте, чи не діє в цьому місці локальна заборона — особливо в парках великих міст. По-третє, пам’ятайте, що електронні пристрої підпадають під ті самі правила.
Некурцям теж корисно знати свої права. Якщо дим заважає — можна ввічливо попросити людину відійти. У більшості випадків цього достатньо. Якщо порушення систематичне — є сенс звернутися до місцевої влади або поліції.
Правила продовжують еволюціонувати. Деякі громади вже тестують ідею повністю бездимних парків, інші фокусуються на зупинках та під’їздах. Для людини, яка курить, це означає одне: звичка «відійти вбік» стає не просто ввічливістю, а практичною навичкою, яка зберігає спокій і гроші.
У відкритих просторах українських міст досі можна знайти місце для сигарети чи вейпа. Головне — обирати його свідомо, з повагою до тих, хто поруч. Саме це поєднання особистої свободи та відповідальності за повітря навколо й визначає реальну картину 2026 року.