Куба придбала понад 300 військових безпілотників. Країна вже розглядає сценарії їх застосування для ударів по американській базі в Гуантанамо, кораблях США чи навіть по території Америки.
З 2023 року острів купує ударні дрони різних можливостей у Росії та Ірану. Техніку розміщують у стратегічних точках. Нещодавно кубинські чиновники звернулися до Росії по додаткові дрони та техніку. Розвідка острова вивчає досвід Ірану щодо опору агресії США.
До 5000 кубинців воювали на боці Росії в Україні. Вони передали керівництву дані про ефективність дронів.
«Вони є частиною путінської м’ясорубки. Вони вивчають іранську тактику. Це те, до чого ми повинні готуватися», — заявив американський високопосадовець.
Чиновники США не вважають Кубу безпосередньою загрозою. Водночас кубинське військове командування обговорює плани застосування дронів у разі конфлікту.
«Навіть незрозуміло, чи є у них винищувач, який може літати. Але варто зазначити, наскільки близько вони знаходяться — 90 миль. Це не та реальність, з якою нам комфортно», — додав чиновник.
Нова кубинська криза
У січні 2026 року адміністрація Дональда Трампа різко посилила тиск на Кубу після втручання у Венесуелі та усунення Ніколаса Мадуро. Вашингтон запровадив нафтову блокаду. Це спричинило найгострішу енергетичну кризу в історії острова: масові відключення світла, дефіцит пального та параліч транспорту.
Кубинська влада звинувачує США в «енергетичному голоді» та геноциді. Населення готують до можливого вторгнення. У травні директор ЦРУ відвідав Гавану для переговорів. Трамп неодноразово заявляв про можливість «взяти Кубу» та обіцяв зміну режиму до кінця року. Куба вимагає зняття блокади, але зберігає жорсткі позиції. Криза супроводжується новими санкціями та протестами на острові.