Депутати Європейського парламенту закликали Європейську Комісію переглянути застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України. Вони наголосили, що повномасштабна війна вимагає окремого режиму або спеціальних винятків.
Ці питання обговорили на засіданні Комітету з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI). Там розглядали зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.
Заклики до винятків
Доповідач щодо CBAM, депутат Мохаммед Шагім заявив, що нинішній механізм форс-мажору не враховує реалії війни в Україні. “Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають”, — наголосив він.
За словами Шагіма, Україна не має можливостей для декарбонізації в необхідному темпі та незалежної верифікації даних про викиди. Він запропонував обговорити спеціальне рішення для України.
Представник Європейської народної партії Петер Лізе підтримав ідею окремого підходу. “Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок”, — підкреслив він. Лізе запитав Єврокомісію, чому Брюссель не розглядає винятки.
Доповідач щодо фонду декарбонізації Паскаль Канфен також висловив підтримку. Він розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
Представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо уникла прямої відповіді. Вона зазначила, що Україна “не є частиною нинішньої доповіді”, тож Комісія не коментуватиме спеціальний режим чи форс-мажор.
Наслідки для України та Європи
Депутати обговорили ширші наслідки CBAM для європейської промисловості. Паскаль Канфен пов’язав механізм із ризиками для конкуренції. Європейські виробники платять вуглецеві витрати, а російські — ні. “ЄС не повинен робити такий подарунок Росії”, — заявив він.
Єврокомісія не передбачила винятку для України за статтею “форс-мажор”, попри право на нього. У ЄК вважають вплив CBAM на українську економіку “мінімальним”.
Насправді прогнози невтішні:
- Втрата 5% ВВП у 2026 році.
- Загальний спад економіки на 4,8%.
- Падіння експорту до ЄС на 7,8%.
- Просідання переробної промисловості на 13,1%.
Тиск уже відчутний: експорт довгого прокату до ЄС упав на 60%, труб — на 44%. Завод АрселорМіттал Кривий Ріг закрив два підприємства. Без роботи залишилися понад три тисячі людей.