Озеро Туларе в долині Сан-Хоакін у Каліфорнії зникло в 1890-х роках через осушення земель для сільського господарства. Воно раптово повернулося через 130 років, але нині повільно зникає знову.
Колись Туларе вважалося одним із найбільших прісноводних озер США. У XIX столітті його довжина сягала понад 160 км, ширина — 50 км. Озеро забезпечувало ресурси для сільського господарства на відстань майже 500 км. Однак прагнення колоністів розширити угіддя призвело до повного осушення водойми.
Корінне плем’я Тачі Йокут називало озеро Пааші. Вода надходила з талих снігів гір Сьєрра-Невада. Зникнення почалося наприкінці 1850-х — на початку 1860-х років. Дослідники пояснюють це бажанням влади Каліфорнії відібрати землі корінних народів і передати у приватну власність. Хто осушував болота, той отримував право на них.
Несподіване повернення
Озеро повністю зникло до 1890 року. У 2023-му воно відродилося завдяки рясним снігопадам узимку та дощам навесні. “Сніг дуже швидко розтанув, і вода заповнила стару улоговину”, — пояснила Вівіан Андерхілл із Північно-східного університету.
Водойма привабила птахів: пеліканів, яструбів, водоплавних. Повені принесли рибу й земноводних. Для племені Тачі це стало потужним духовним знаком.
Та радість недовговічна. Сьогодні озеро займає лише 2625 акрів. Воно скорочується. Роботи з осушення вже розпочалися, і експерти прогнозують неминуче зникнення.
