Український аграрний бізнес уникає поглиблення співпраці з африканськими країнами, попри гострий дефіцит продовольства на континенті. Про це заявив Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
“Український аграрний бізнес сприймає Африку як неможливий напрямок руху. Там немає прозорості, не працює юридичний захист, багато кримінальних загроз”, – розводить руками Козаченко.
За його словами, Африка потребує значних обсягів зерна та інших продуктів, але Україна стикається з серйозними бар’єрами. Головна перешкода – відсутність гарантій оплати.
“Ключова проблема – немає контролю постачання та гарантій оплати, – розповідає він. – Африканські банки ніколи не виконують свої зобов’язання. А підтвердження акредитиву європейським банком у Африці можна отримати дуже рідко (європейські банки неохоче погоджуються гарантувати оплату поставленого продовольства українськими компаніями). І навіть якщо це вдалося зробити, то на вантажі можуть напасти пірати, а африканська країна-покупець просто скаже, що ‘ми не винні – це ваші проблеми'”, – зазначає експерт.
Козаченко згадує випадки, коли українські компанії намагалися відкривати виробництва в Африці, але зазнали невдач. Водночас він наголошує: проблеми можна вирішити, озираючись на досвід інших.
ОАЕ заробляють на афінaжі золота, Туреччина постачає перероблену продукцію, зокрема борошно, імпортуючи 80% пшениці з України. А Росія діє жорстко: “Є також досвід росіян, які створили ПВК ‘Вагнер’, яке супроводжує та контролює постачання з РФ до кінцевого споживача. Якщо імпортер отримав товар, але не розрахувався, то з ним відбуваються жахливі речі”, – підсумував Козаченко.
Динаміка експорту до Африки
Експорт аграрної продукції з України до Африки залишається нестабільним, повідомляє Богдан Духницький з Інституту аграрної економіки.
Пік припав на 2021 рік – 3,7 мільярда доларів. У 2022-му, через блокаду портів повномасштабним вторгненням РФ, обсяги впали до 1,6 мільярда. Відновлення почалося 2024-го і тривало 2025-го, коли виручка сягнула 2,8 мільярда доларів.