Потрібно припинити “гратися у демократію” та впроваджувати дієві механізми впливу на тих, хто уникає військового обліку. Про це заявив ветеран із позивним “Терапевт” в інтерв’ю джерелу.
Він наголосив, що держава має діяти рішучіше. Ситуація на фронті вимагає постійного поповнення ресурсів. Армія виснажена, кадрів катастрофічно бракує. Ідея обмежити фінансові можливості для тих, хто не оновив дані, здається слушною.
“Я вважаю, що потрібно діяти більш жорстко насправді, тому що інакше ми не переможемо. Ідея з блокуванням карток тих, хто не стоїть на військовому обліку – мені дуже подобається. Це тіньова економіка, подивімось правді в очі. Податки – це зброя”, – наголосив “Терапевт”.
Військові рейки та самосвідомість
Влада не повинна абстрагуватися від проблеми. “Потрібно зняти рожеві окуляри й зрозуміти, що ми застрягли тут надовго, і вибору, окрім боротьби, у нас немає. Домовитися не вдасться”, – підкреслив ветеран.
Відповідальність за мобілізацію лежить на демократично обраній владі. “Нам потрібно переходити на військові рейки й розуміти те, що, скоріше за все, уникнути цього буде неможливо, і кожен прийде і замінить тих, хто вже загинув або отримав такі поранення, що не дозволяють йому виконувати посадові обов’язки. Це самосвідомість людини. На це вплинути неможливо. Це виховання”, – пояснив “Терапевт”.
Окремо боєць торкнувся теми самовільного залишення частини (СЗЧ). Він назвав це наслідком страху та небажання служити.
“Досить сумно, знаєте, коли на початку широкомасштабної війни люди йшли в СЗЧ, їм давали умовний термін, і вони замість війни, перебування в зоні бойових дій, сиділи вдома. І ти сидиш і думаєш: а я чим гірше? СЗЧ – це ресурс, на жаль. З одного боку, ми маємо емоції й людину: образи на суспільство, на державу, на багато інших речей. З іншого боку, ми маємо велику проблему, котра несе насправді не лише смерть, а й відсутність всілякого майбутнього”, – поділився військовий.
Зволікання з жорсткими рішеннями призводить до трагічних наслідків. “Мені не досить зрозуміло. Ми граємося у демократію під час війни. Бо от, кажуть ‘Герої не вмирають’. На жаль вмирають…”, – підсумував він.
Право чи обов’язок
Раніше ветеран і правозахисник Масі Найєм висловив думку, що йому легше жити без одного ока, аніж з постійним почуттям провини. “Ось той тіп пішов, воював, молодець, я теж міг піти, я не пішов, знайшов тисячі причин, в які я сам, чесно кажучи, не вірю”.
У Верховній Раді обговорюють посилення відповідальності для ухилянтів. Варіанти включають нові штрафи, обмеження доступу до держпослуг, фінансові санкції та інші адміністративні заходи для тих, хто ігнорує повістки чи не оновлює дані.