Багато стійких виразів в українській та російській мовах походять не з літератури чи фольклору, а з реальних історичних подій. Деякі з них сьогодні здаються неймовірними.
Прикладом слугує фразеологізм “стоит как вкопанный”. Він поширений у повсякденному мовленні. Хоча значення слова “вкопаний” зрозуміле, мало хто знає його справжнє походження.
Походження фразеологізму “стоит как вкопанный”
Філологи пов’язують вираз із жорстоким покаранням за часів царя Олексія Михайловича, у період повстання Хмельницького. Це смертна кара для жінок, винних у вбивстві чоловіка — так званому “мужеубивстві”.
Засуджену закопували заживо в землю по шию чи по груди. Зазвичай це робили на міській площі чи іншому людному місці. Жінка залишалася під наглядом до смерті.
Така кара пояснювалася уявленням про злочин як посягання на божественний і державний порядок у сім’ї.
Чоловіків, які вбивали дружин, карали м’якше: батогом, наглядом чи іншими тілесними покараннями.
У XVIII столітті покарання скасували. Вираз утратив прямий зв’язок із законом. Згодом він став іронічним застереженням, переважно від чоловіків до жінок. Тепер це метафора остовпіння.
Українські синоніми виразу “стоит как вкопанный”
Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Олеся Сулима пояснила значення виразу в сучасному мовленні та назвала українські відповідники.
За її словами, фраза описує стан повної нерухомості, ніби людина завмерла. Часто її порівнюють зі стовпом, палею чи кілком, міцно закріпленим у землі.
Це метафора: властивості неживого об’єкта переносяться на людину. Або ж схожість через раптову зупинку від подиву чи страху.
Українські фразеологізми, близькі за змістом:
- “Як з каменю вибитий / вибита”;
- “Прикипів / прикипіла до землі чи до місця”;
- “Стоїш як стовп” (розмовний варіант).
Сулима зазначила: замість “стоит как вкопанный” можна сказати “заціпеніти” чи “остовпіти”.
Олеся Сулима — викладачка української мови Українського державного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова з дипломом магістра з відзнакою. Кандидатка філологічних наук, доцентка.
Її зацікавлення: граматика української мови, комунікативна лінгвістика, психолінгвістика. Авторка статей з морфології та синтаксису. Розробниця курсів лінгвістики у Малій академії наук України. Працює на кафедрі української мови.