Удари Збройних сил України по російських портам у Ленінградській області, ключових для нафтового експорту РФ, викликали занепокоєння партнерів Києва. Вони закликали зменшити атаки через зростання світових цін на енергоносії на тлі війни в Ірані. У відповідь США послабили санкції на експорт.
Масштабні атаки на експортні термінали
За даними джерела, це сталося після одного з найважливіших авіаударів за всю війну. Українські далекобійні безпілотники уразили головні нафтові експортні термінали Росії на Балтійському морі. Удари завдали значної шкоди ключовій економічній артерії Кремля.
“Завдаючи удару по найважливіших елементах інфраструктури експорту нафти Росії, Україна прагне обмежити здатність Путіна перетворювати вищі ціни на нафту на збільшення доходів воєнного часу”, – зазначили аналітики.
Аналітик нафтогазової галузі Борис Аронштейн назвав ці удари “найсерйознішою загрозою експорту російської нафти” з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. “Продуманість, масштаб і спрямованість атак, а також час їх виконання – все це разом справило ефект, якого я особисто не можу пригадати за понад чотири роки війни”, – прокоментував він.
Стратегічна кампанія та реакція Кремля
Атаки на балтійські нафтові термінали – частина ширшої бомбардувальної кампанії проти енергетичної галузі Росії. Порти, НПЗ та інфраструктура забезпечують її економіку. Зі зростанням запасів українських далекобійних безпілотників і ракет удари посилюються. Власна зброя не має обмежень, на відміну від західної.
Кремль помітив загрозу. Сергій Шойгу, ексміністра оборони та секретар Радбезу РФ, попередив: українська програма безпілотників просунулася настільки, що жоден регіон Росії не застрахований.
Масштабні удари вглиб РФ спричинили критику від російських військових блогерів і сумніви в протидроновій обороні. Як повільні дрони долають тисячі кілометрів?
Успіх базується на знищенні російської ППО та створенні коридорів для ударів. Резервів мало: системи зосереджені на фронті чи захищають міста й палаци еліти.
Удари по нафтогазу зростатимуть, аби перенести війну в Росію. Київ сподівається позбавити Кремль фінансування й дестабілізувати економіку. Путін відкидає компромісний мир, але боїться внутрішнього краху, подібного до 1917 чи 1991 років.