Олександр Герега народився 27 червня 1967 року в маленькому містечку Городок на Хмельниччині, де скромні вулички й родинні сади формували його характер з перших кроків. Син простих батьків, він рано зрозумів смак праці – ще школярем допомагав удома, а після закінчення місцевої школи у 1984-му вирушив до Києва, вступивши на факультет прикладного мистецтва до ПТО №32. Там, серед верстатів і креслярських дошок, народився його інтерес до дизайну, який згодом став фундаментом імперії. У 1986 році, служачи в армії у військах ППО, Герега набрався дисципліни, що так знадобиться в бізнесі – дисципліни, яка перетворює мрії на бетонні гіперцентри.
Його шлях до успіху виявився не стрімким спринтом, а наполегливою марафоном. Після демобілізації в 1989-му Олександр оселився в Києві, де паралельно з роботою майстром на заводі “Арсенал” самотужки здобув вищу освіту. У 1996 році він закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю “Промислове і цивільне будівництво” – диплом, що став ключем до майбутніх проєктів. А в серці всього – кохання: у 1993-му Герега одружився з Галиною, дівчиною з тихого села Масевичі на Рівненщині. Разом вони стали не просто подружжям, а тандемом, що будує мережі магазинів, подібно до того, як коріння дерева тримає крону в бурю.
Ранні роки: коріння в хмельницьких полях
Городок, де народився Олександр Володимирович, – це типове українське містечко з глинистими дорогами й запахом свіжої землі після дощу. Тут, у родині Володимира та матері, яка вчила його першим урокам наполегливості, хлопчик ріс серед братів і сестер. Шкільні роки пройшли бурхливо: Герега не просто вчився, а й брав участь у спортивних секціях, де формувався його характер переможця. Закінчивши школу №1 у 1984-му, він обрав шлях технічного фахівця, вступивши до професійно-технічного училища в Києві.
Армійська служба в 1986–1989 роках стала першим справжнім випробуванням. Служба в частинах протиповітряної оборони загартувала його, навчила командувати й виконувати накази без зайвих слів. Повернувшись, Олександр влаштувався майстром на державний завод “Арсенал”, де працював з металом і кресленнями. Саме тоді, у перервах між змінами, він здобув другу освіту – у Київському національному університеті будівництва й архітектури. Цей період нагадує тихе наростання сили перед бурею: Герега накопичував знання, як селянин збирає врожай перед зимою.
Родинне життя додало тепла цим рокам. Галина, його дружина з 1993-го, підтримувала мрії чоловіка, поки їхні сини – Олександр-молодший і Дмитро – росли в атмосфері, де праця йде пліч-о-пліч із любов’ю. Сьогодні родина Герег – це не лише бізнес-партнери, а й меценати, що вкладають у благодійність мільйони.
Старт бізнесу: від маленького кіоску до “Епіцентру”
Все почалося в 1991-му, коли Олександр і Галина разом із партнером відкрили крихітний кіоск біля станції метро “Житомірська”. Продавали канцелярію, миючі засоби – прості речі, які стали першим кроком до величезної мережі. Уявіть: у часи хаосу перебудови вони ризикували всім, що мали, аби вийти за межі радянської бідності. До 1994-го кіоск розрісся до магазину “Епіцентр” на 200 квадратних метрів – першого камінчика в піраміді успіху.
Розвиток прискорився в 2000-х. У 2003-му з’явився другий магазин у Києві, а в 2007-му мережа поглинула “Нову лінію” – 16 гіпермаркетів по всій Україні. Герега інвестував у будівництво: його гіперцентри, з висотними стелями й лабіринтами полиць, стали символом доступності для українців. Сьогодні “Епіцентр К” налічує понад 70 магазинів, а виручка групи сягає мільярдів гривень щороку. Олександр керував операційною частиною, Галина – фінансами, створюючи синергію, що нагадує ідеальний дует у оркестрі.
- 1991: Перший кіоск – початок у кризу, з інвестиціями в 500 доларів.
- 1996: Відкриття флагмана – магазин на Оболоні, що задав стандарт.
- 2015: Експансія в Молдову – перші кроки за кордон.
- 2020-і: Цифрова трансформація – онлайн-платформа з доставкою, що врятувала бізнес під час локдаунів.
Цей список показує еволюцію: від вуличної торгівлі до вертикально інтегрованої групи з власним виробництвом. Перехід до онлайн у 2020-му, коли пандемія паралізувала ТЦ, став геніальним ходом – продажі зросли на 40%, за даними компанії.
Політична кар’єра: від мажоритарника до партійного лідера
У 2012-му Герега ступив у велику політику, вигравши вибори до Верховної Ради VII скликання по мажоритарному округу №149 на Хмельниччині з результатом понад 50%. Він увійшов як самовисуванець, але згуртувався навколо Партії регіонів, фокусуючись на інфраструктурі рідного краю. Переобрання в 2014-му (VIII скликання) і 2019-му (IX) закріпили статус: Герега став голосом бізнесу в парламенті.
У 2014-му він заснував партію “За конкретні справи”, яка здобула місця в місцевих радах Хмельниччини та Рівненщини. Як голова Комітету ВР з транспорту (2019–2022), він просував логістику й дороги – теми, близькі його бізнесу. Критики закидали зв’язки з минулим режимом, але Герега акцентував на реальних справах: ремонти доріг, підтримка аграріїв. Під час повномасштабного вторгнення 2022-го він переорієнтував бізнес на ЗСУ – гуманітарка, дрони, волонтерство на мільйони.
| Скликання ВР | Рік | Округ/Партія | Ключові ініціативи |
|---|---|---|---|
| VII | 2012 | №149, самовисуванець | Будівництво доріг на Хмельниччині |
| VIII | 2014 | №149, БПП | Підтримка фермерів |
| IX | 2019 | №149, “За конкретні справи” | Логістика й транспорт |
Дані з сайту Верховної Ради України та Chesno.org. Таблиця ілюструє стабільність: Герега перемагав з великим відривом, інвестуючи в округу понад 100 млн грн за роки каденцій.
Статки та рейтинги: з топів Forbes до меценатства
Форбс вперше включив Герегу в 2014-му – 18-е місце з $94 млн. У 2016-му статки зросли до $173 млн (18-е), а з Галиною пара сягнула $688 млн у рейтингу НВ (10-е). Станом на 2024-й, за даними Forbes Ukraine, їхній капітал оцінюється в $1,1 млрд – 11-е місце серед найбагатших українців, здебільшого завдяки “Епіцентру К”. Вони контролюють 90% мережі, генеруючи мільярди виручки навіть у воєнний час.
Бізнес диверсифікувався: від нерухомості до агро. Гереги – меценати: будують школи, лікарні, підтримують спорт. Президент Федерації важкої атлетики України з 2012-го, Олександр вкладає в молодь, а під час війни передав ЗСУ техніку на сотні мільйонів. Їхня благодійність – не піар, а стиль життя, що робить статки осмисленими.
Особисте життя: родина як основа імперії
Галина Герега – не просто дружина, а рівноправний партнер, нардеп від тієї ж партії. Сини наслідують батьків: молодший Олександр керує проєктами в компанії. Родина живе скромно для свого рівня – маєток під Києвом, колекцію авто, але акцент на приватність. Герега любить полювання, спорт, подорожі, але війна змінила все: фокус на Україні.
Цікаві факти з життя Олександра Гереги
Перший мільйон заробили на продажу миючих засобів – у 1993-му це були тисячі доларів, витрачені на розширення. Спортивний рекорд: Підтримує важку атлетику, де українці здобули 20+ медалей на ЧС за його каденції. Воєнний внесок: “Епіцентр” переобладнав склади під гуманітарку, врятувавши тисячі життів. Колекціонер: Має рідкісні моделі тракторів – хобі з дитинства. Ці деталі роблять Герегу не іконою, а живою людиною з пристрастями.
Його біографія – це гімн наполегливості: від Городка до парламенту, від кіоску до мільярдів. У 2025-му, коли Україна відбудовується, Герега продовжує будувати – буквально й метафорично, нагадуючи, що успіх народжується з землі й праці.