Дерев’яні підлоги в радянських квартирах, школах та лікарнях часто мали той самий темно-коричневий відтінок. Вибір кольору пояснювався не дизайном, а практичними причинами того часу.
Фарба ПФ-266 та її переваги
Основним матеріалом стала алкідна емаль ПФ-266 для дерев’яних поверхонь. Вона коштувала дешево й добре приховувала пил, сліди та потертості. Це було важливо для приміщень з великою кількістю людей, де прибирання проводили щодня.
Темний колір створювали залізооксидні пігменти. Вони захищали від тріщин, стирання, світла та побутової хімії. Після висихання фарба утворювала міцну плівку, яка подовжувала термін служби підлоги.
Роль державних стандартів
Масова забудова та урбанізація вимагали єдиних матеріалів. Виробляти один перевірений продукт було простіше й дешевше, ніж різні кольори. Будівельні служби отримували однакові фарби для всіх об’єктів. Згодом коричнева підлога стала звичною частиною радянського інтер’єру, а емаль ПФ-266 досі популярна.