Національна академія наук України — це вища державна наукова самоврядна організація, що об’єднує фундаментальні дослідження, прикладні розробки та експертизу для розвитку країни. Вона працює з 1918 року, коли в Києві за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського та видатних учених постала Українська академія наук. Сьогодні НАН України налічує 159 наукових установ, майже 24 тисячі працівників і продовжує формувати науковий ландшафт навіть у найскладніших умовах.
Академія не просто зберігає знання — вона генерує їх. Три секції та чотирнадцять відділень охоплюють математику, фізику, хімію, біологію, матеріалознавство, енергетику, економіку, історію та мистецтвознавство. Дійсні члени, члени-кореспонденти та іноземні члени обираються довічно за реальні прориви. У 2025 році до складу обрали 12 нових академіків, 39 членів-кореспондентів та 10 іноземних учених.
Президент Анатолій Загородній, фізик-теоретик, керує організацією з жовтня 2020 року (переобраний у 2025-му). Під його керівництвом академія адаптується до воєнних реалій, посилює міжнародну співпрацю та зосереджується на оборонних технологіях, енергетичній незалежності та цифровій трансформації. Бюджет на 2026 рік передбачає витрати понад 6,6 мільярда гривень з загального фонду.
Історія заснування та шлях крізь епохи
27 листопада 1918 року в Києві відбулися установчі збори Української академії наук. Першим президентом обрали Володимира Вернадського — ученого світового рівня, який мріяв про ноосферу, де розум людини гармонійно керуватиме планетою. Разом з Агафангелом Кримським вони заклали фундамент, де українська мова стала мовою науки, а дослідження — національною справою.
Назва змінювалася: Українська академія наук, Всеукраїнська, Академія наук УРСР, а з 1994 року — Національна академія наук України. Кожен етап віддзеркалював історію країни. У 1920–1930-х роках створювали інститути електрозварювання, математики, фізики. Під час Другої світової евакуювали лабораторії до Уфи та Свердловська, а вчені розробляли флюсове зварювання для танків і ліки для поранених.
Борис Патон очолював академію з 1962 по 2020 рік — майже шість десятиліть. Під його керівництвом Інститут електрозварювання імені Патона став світовим лідером. Сучасний період почався з незалежності: академія здобула повну самоврядність, розширила міжнародні зв’язки та зіткнулася з фінансовими труднощами 1990-х. Сьогодні, попри втрати від війни, вона зберігає статус головного наукового центру.
Структура: як організована робота
НАН України складається з трьох секцій, що об’єднують 14 відділень. Фізико-технічна та математична секція охоплює математику, інформатику, механіку, фізику, астрономію, науки про Землю, матеріалознавство, енергетику та ядерну фізику. Хімічна та біологічна секція займається хімією, біохімією, фізіологією, молекулярною біологією та загальною біологією. Суспільна та гуманітарна секція розвиває економіку, історію, філософію, право, літературу, мову та мистецтвознавство.
Основна ланка — наукові установи. Станом на 2026 рік їх 159. Серед них — Інститут фізики, Інститут теоретичної фізики імені Боголюбова, Інститут молекулярної біології і генетики, Інститут історії України, Інститут літератури імені Шевченка, Національний ботанічний сад імені Гришка та багато інших. П’ять регіональних наукових центрів (Західний у Львові, Північно-Східний у Харкові, Придніпровський у Дніпрі, Південний в Одесі та Донецький) координують роботу на місцях. Кримський центр призупинив діяльність після 2014 року.
Вищий орган — Загальні збори членів академії. Між сесіями керівництво здійснює Президія, яку обирають на п’ять років. Вибори академіків і членів-кореспондентів відбуваються таємним голосуванням за поданням відділень. Це довічний статус, що надає право на участь у стратегічних рішеннях і експертизі.
| Секція | Ключові відділення | Приклади установ |
|---|---|---|
| Фізико-технічних і математичних наук | Математики, фізики і астрономії, матеріалознавства, енергетики | Інститут фізики, Інститут електрозварювання ім. Патона, Інститут проблем матеріалознавства |
| Хімічних і біологічних наук | Хімії, біохімії та молекулярної біології, загальної біології | Інститут біохімії ім. Палладіна, Інститут молекулярної біології і генетики, Національний ботанічний сад |
| Суспільних і гуманітарних наук | Економіки, історії філософії та права, літератури мови та мистецтвознавства | Інститут історії України, Інститут літератури ім. Шевченка, Інститут філософії ім. Сковороди |
Дані узагальнено з офіційних джерел НАН України та структури установ.
Сучасний стан: цифри 2026 року
Станом на 1 січня 2026 року в НАН України працювало 23 982 особи. Серед них — 2 332 доктори наук та 6 435 кандидатів наук і докторів філософії. Жінки становлять майже половину загального штату, хоча в керівництві їх менше. В аспірантурі 103 установ навчається 1 477 молодих дослідників.
Членський склад: 178 дійсних членів (академіків), 391 член-кореспондент та 93 іноземні члени. У 2025 році відбулися вибори, що поповнили лави новими іменами. Бюджет 2024 року склав понад 5,8 мільярда гривень; на 2026 рік заплановано зростання витрат.
У 2025 році науковці опублікували майже 15 тисяч статей, з них понад 6 тисяч — у закордонних журналах. Видано 198 монографій, отримано 333 патенти та укладено 29 ліцензійних угод. Понад 400 інновацій впроваджено в економіку та оборону. Академія надає тисячі експертних висновків для державних стратегій — від енергетичної безпеки до декарбонізації.
Досягнення, що змінюють реальність
Роботи академіків давно вийшли за межі лабораторій. Електрозварювання Патона дозволило будувати мости, судна та танки. Школа кібернетики Віктора Глушкова заклала основи сучасних комп’ютерних технологій. Дослідження в ядерній фізиці та матеріалознавстві підтримують енергетику та оборону. У біології та медицині — нові підходи до лікування та генетики.
Гуманітарні інститути зберігають національну пам’ять: Інститут історії документує події сьогодення, Інститут літератури вивчає Шевченка та сучасних авторів, а Національна бібліотека імені Вернадського береже сотні тисяч раритетів. Ботанічні сади та заповідники не лише досліджують біорізноманіття, а й відкривають двері для всіх охочих.
Сьогодні пріоритети — оборонні технології, відновлювана енергія, штучний інтелект, нові матеріали для відбудови та підтримка психічного здоров’я нації. Міжнародна співпраця з європейськими програмами дозволяє українським ученим працювати на рівні світових стандартів.
Виклики воєнного часу та стійкість
Повномасштабна війна завдала удару по інфраструктурі. Деякі інститути в Києві та на сході зазнали пошкоджень від обстрілів — зокрема у травні 2026 року. Постраждали приміщення, де зберігаються унікальні колекції. Частина молодих науковців виїхала за кордон, інші перейшли на підробітки. Кадровий потенціал відчуває тиск.
Проте академія не зупинилася. Лабораторії продовжують роботу, проводять конференції, конкурси для молодих учених та видають результати. У 2025–2026 роках відбулися сесії Загальних зборів, засідання Президії, круглі столи з цифрових технологій та дослідницьких інфраструктур. Науковці розробляють рішення для фронту, експортують знання та підтримують державну політику. Стійкість — це не гасло, а щоденна практика сотень людей, які вірять у силу знання навіть тоді, коли навколо лунають вибухи.
Як долучитися: для початківців і досвідчених
Молодим дослідникам відкрито шлях через аспірантуру в інститутах НАН України. Існують стипендії для молодих учених, конкурси наукових робіт та грантові програми. Участь у спільних проєктах з університетами та бізнесом дає практичний досвід і публікації.
Досвідчені науковці можуть пропонувати теми досліджень через відділення, брати участь у виборах до складу академії або працювати за контрактом у проєктах. Бібліотеки, сади та музеї академії доступні для всіх — це простір для натхнення та співпраці.
Найважливіше — це не лише цифри та структури. НАН України залишається місцем, де народжуються ідеї, що здатні змінити країну, навіть коли обставини здаються непереборними.
Цікаві факти про НАН України
- Перший президент — Володимир Вернадський. Він не лише очолив академію в 1918 році, а й сформулював ідею ноосфери — епохи, коли людський розум стане головною геологічною силою планети. Його бачення досі надихає екологів та філософів науки.
- Борис Патон керував 58 років. З 1962 по 2020 рік він очолював НАН України — найдовший термін в історії. Під його керівництвом зварювальні технології стали символом української інженерної школи світового рівня.
- 159 установ у 2026 році. Від математичних інститутів у Києві до ботанічних садів та геофізичних обсерваторій — мережа охоплює всю країну та різні галузі знань.
- Понад 400 інновацій за рік. У 2025 році результати досліджень академії впроваджено в промисловість, медицину, оборону та сільське господарство. Це не абстрактні цифри — це нові матеріали, програми та сорти рослин.
- Національна бібліотека імені Вернадського. Одна з найбільших у світі, зберігає унікальні рукописи та стародруки. Навіть під час атак 2026 року колекції залишалися під захистом.
- Міжнародне визнання. Учені НАН України регулярно публікуються в топ-журналах, отримують гранти Horizon Europe та співпрацюють з провідними лабораторіями світу, зберігаючи українську ідентичність науки.
- Стипендії для молоді. Щороку сотні молодих дослідників отримують підтримку — від звичайних стипендій до іменних, як стипендія імені Патона. Це реальний інструмент утримання талантів у країні.
За моїм досвідом спілкування з науковцями різних поколінь, саме в стінах академічних інститутів народжується особливе відчуття причетності до великої справи — збереження та примноження знань для майбутніх поколінь.
Кожен новий день приносить чергові результати: від математичних моделей для оборони до аналізу культурної спадщини. НАН України — це живий організм, що дихає разом з країною, адаптується та продовжує шукати відповіді на найскладніші питання.