За роки повномасштабної війни проти України російська економіка та суспільство стали настільки залежними від бойових дій, що це суттєво ускладнило для Володимира Путіна процес завершення конфлікту.
Джерело зазначає, що Кремль перетворив війну на головний організуючий принцип соціального й економічного життя росіян. Фінансова та промислова база країни тепер структурно залежить від військових витрат, а цілі регіони та сектори не виживуть без них.
Економічні пастки воєнного часу
Режим не може нівелювати ці зміни, не розкривши величезну нерівність у країні чи не створивши великого класу безприбуткових ветеранів. Економіка РФ перебуває у важкому стані, однак припинення війни не гарантує відновлення. Без військових витрат система може просто завалитися.
Через санкції держава толерує контрабанду, щоб заповнити прогалини в економіці. Після закінчення бойових дій, якщо санкції не знімуть одразу, доведеться й надалі дозволяти «сірій» економіці працювати. Близько 40% державних витрат нині йдуть на оборону, а приблизно 4,5 млн людей працюють у ВПК. Більшість таких підприємств розташовані у віддалених регіонах через радянську спадщину «глибокої оборони». Цивільний сектор тим часом страждає від нестачі робочої сили та зростання податків.
Ветерани як загроза стабільності
Повернення понад 700 тисяч російських військових з фронту створює додаткові ризики. Багато з них та їхні родини зацікавлені в легітимності війни, тому будь-яка мирна угода, яку вони не сприймуть як перемогу, може спричинити відчуження. Вже зараз близько 250 тисяч ветеранів — безробітні. Повернення бійців загрожує й зростанням криміналітету: росіян, які воювали проти України, переслідують за вбивства в 2,5 раза частіше, ніж інших чоловіків. Інфраструктура для їхньої адаптації значно гірша, ніж після афганської війни.
Війна стала фактом повсякденного життя мільйонів росіян. Її завершення вимагає не лише подолання амбіцій Путіна, а й страху перед потрясіннями, які несе мир. Як підсумовує джерело, війна, можливо, й почалася з рішення однієї людини, але закінчиться лише тоді, коли зміняться стимули, що її підтримують.