Чутки про вразливість Володимира Путіна множаться. Соратників арештовують, чиновники зникають, репресії в інтернеті посилюються. Це свідчить про нервозність на вершині? Джерело застерігає: не поспішайте з висновками.
Понад 26 років Путін будував систему, стійку до чуток, інакодумства та інтриг. Події, які видаються слабкістю, спецслужби можуть використовувати для посилення контролю.
Колишній офіцер КДБ, Путін прийшов до влади з досвідом стеження, примусу та елітного контролю. Він виніс уроки з помилок інших диктаторів. “У гіпотетичному курсі ‘Світові диктатори та автократи’ він отримав би лише п’ятірки за останні чверть століття”, – зазначає джерело.
Як голова ФСБ наприкінці 1990-х, Путін захистив попередників від розслідувань. Швидко усунув виклики: олігархи на кшталт Ходорковського та Березовського опинилися за ґратами чи у вигнанні. ФСБ стала інструментом режиму.
Вбивства, отруєння, падіння з вікон – норма політичного життя. Кремль заперечує, але підозри лишаються.
Могутній апарат безпеки
Російські спецслужби – багатошарові. ФСБ налічує 350–400 тис. осіб, з них 200 тис. прикордонників. Це не просто війська, а воєнізовані підрозділи.
Спеціальні групи “Альфа” та “Вимпел” виконують таємні операції: від боротьби з тероризмом до репресій проти дисидентів.
Росгвардія, створена 2016 року, лояльна лише президенту. Федеральна служба охорони (ФСО) з 50 тис. співробітників береже Путіна та інфраструктуру.
Чутки як інструмент репресій
Путін контролює не лише опозицію, а й її сприйняття. Чутки про невдоволення можуть поширювати самі служби, щоб виправдати репресії.
ФСБ пильно стежить за Telegram через параною щодо західного доступу. Путін заборонив оточенню цифрові пристрої.
Результат чуток – не крах, а нові репресії. Путін вивчав помилки диктаторів і створив захист.
9 травня Путін заявив, що війна в Україні “наближається до завершення”. Російські втрати зросли, просування сповільнилося. Москва акцентує дипломатію, можливо, для Заходу.