На початку вторгнення 2022 року оборонні позиції та загородження, зведені українськими військовими інженерами, зупинили просування росіян до Києва. Згодом Україна посилила мережу укріплень, коли війна перейшла у фазу виснаження. Російські сили застосовували як класичні тактики, так і новітні технології.
Оборона еволюціонувала у відповідь на зміну російських методів — від бронетехніки й артилерії до дронів та піхоти. Нині Україна має багатошарову систему, що поєднує традиційні засоби з інноваціями. Про це повідомляє джерело.
У недавньому інтерв’ю на форумі “Бойова інженерія та логстика 2026” бригадний генерал Василь Сиротенко, начальник Інженерних військ Командування Сил підтримки Збройних сил України, розповів про сучасний стан оборонної мережі.
Він наголосив: система перетворилася з класичної багаторівневої на “стійку оборону” через постійну адаптацію. Вона не лише тримає позиції, а й формує поле бою на користь українських сил.
Поточна оборона України
Основа — щільна мережа інженерних загороджень, що блокує просування техніки й піхоти. Сюди входять спіральний колючий дріт, протитанкові рови та бетонні “зуби дракона”, розташовані на кількох ешелонах.
Ці бар’єри перевершують стандартні доктринальні схеми. Інженери адаптували екскаватор БТМ-3 для швидкого укладання кількох ниток дроту — до 18 рядів у одній смузі.
Перешкоди стали ключовим елементом бою: вони руйнують, дезорієнтують і нищать ворога. Сиротенко підкреслив їхню роль.
Система інтегрує дрони й дистанційні технології. Повітряні та наземні безпілотники створюють загородження, зокрема через віддалене мінування. Це безпечно для особового складу. Командири коригують дії в реальному часі.
Україна відмовилася від великих опорних пунктів радянського зразка. Натомість — численні малі позиції для розрізнених підрозділів. Вони малопомітні, захищені від дронів і ударів: криті траншеї, укриття. Деякі витримують протитанкові міни ТМ-62. Захисні коридори з антидроновими сітками сягають 100 км углиб.
Російські штурми та еволюція оборони
Росія зберігає потужну армію з передовими озброєннями — дрони, РЕБ, гіперзвук. Штурми починаються з авіаударів, артилерії та ракет для проломів. Україна контратакує ППО й дронами-перехоплювачами. Глибина оборони розсіює урон, підрозділи виживають і відповідають.
Дрони-оператори шукають цілі, але РЕБ і дробовики зменшують загрозу. Піхота стикається з ешелонованою мережею: дріт гальмує, рови й бар’єри — техніку. Затримка дає час для дронів і артилерії.
Росіяни запускають множинні атаки, але РЕБ порушує координацію. Україна постійно модернізує засоби протидії.
Війна триває — обидві сторони адаптуються. Росія впроваджує рої дронів і роботи. Україна поглиблює бар’єри, розробляє безпілотні позиції з ШІ для ППО, спостереження й вогню.
Оборона дає перевагу, але адаптація й технології вирішують результат. Україна лідирує в обох аспектах, реагуючи на виклики.