Америка під керівництвом Дональда Трампа відпустила факел, що символізує боротьбу за свободу та демократію. Цей світоч підхопила Україна. Про це пише у своїй статті ветеран армії США, учасник війни в Іраку Девід Френч.
Технологічна революція та нова геополітика
Френч зазначає: Україна продемонструвала світу дивовижну річ. Замість зникнення з мапи під тиском російських сил, вона загнала агресора в глухий кут. Київ запустив технологічну революцію в наземній війні. Більше того, Україна стала незамінним партнером Заходу у сфері безпеки.
“Зараз Володимир Зеленський, президент України, робить наступний крок, який був би немислимим навіть у 2024 році. Словом і ділом він показує Європі та світу, як постамериканський вільний світ може зберегти свою свободу та незалежність”, – пише оглядач.
Журналіст застерігає: не сприймайте Україну як відчайдушного аутсайдера. Хоча боротьба за виживання триває, Київ уже формує нову геополітичну реальність. Приклад – військові угоди з країнами Перської затоки, які США не змогла захистити.
Пересічні американці часто поділяють думку Трампа: Україна “не має карт”. Насправді ж Збройні сили України – найбільша та найбоєздатніша армія у вільному світі. За бойовою ефективністю на суходолі та у війні дронів ЗСУ можуть перевершувати армію США, переконаний ветеран.
Контекст глобальних змін
Усе це відбувається на тлі свідомого руйнування Трампом відносин із союзниками, які будувалися поколіннями.
“Я не думаю, що американці до кінця усвідомлюють надзвичайну ціну хвастощів та помилок Трампа. (…) З огляду на те, що американці побачили, як поводився Трамп під час свого першого терміну, і все одно повернули його до влади, європейці справедливо дійдуть висновку, що розкол стосується не лише Трампа; він також стосується критичної маси американців”, – наголошує Френч.
У Європі більше не вірять: після Трампа США стануть надійним партнером. Політика не терпить вакууму. Якщо Америка відійшла, знайдеться заміна.
“Жодна нація не може зрівнятися з американською могутністю, але вперше в моєму дорослому житті моральне та стратегічне серце захисту ліберальної демократії не б’ється у Вашингтоні. Воно також не б’ється в Лондоні, Парижі, Берліні чи Оттаві. Воно в Києві, де мужній лідер і мужній народ підхопили смолоскип, який впустила Америка”, – резюмує журналіст.