Пілоти авіакомпаній, що здійснюють рейси до країн Близького Сходу на тлі триваючого конфлікту з Іраном, скаржаться на тиск з боку роботодавців. Відмова від польотів через безпеку може коштувати зарплати чи посади, повідомляє джерело.
Президент Міжнародної федерації асоціацій пілотів авіаліній (IFALPA) Рон Хей розповів, що авіатори з усього світу масово висловлюють страх перед покараннями. Пілоти з Лівану до Індії бояться переслідувань у нестабільних умовах, де повітряний простір закривають через ракетні чи дронові атаки.
“Існує прихований страх покарання”, – зазначив Хей у коментарі джерелу.
Хоча оголосили двотижневе перемир’я, воно лишається крихким через нові атаки. Деякі авіакомпанії відновлюють рейси, ризикуючи персоналом. “Вони можуть і не втратити роботу, але їм скажуть: не летиш – не отримуєш грошей”, – пояснив Хей.
Він не назвав конкретних перевізників, але підкреслив: така практика суперечить культурі безпеки. У регіоні Близького Сходу вона й раніше була слабкою, а конфлікт лише посилив проблему. IFALPA об’єднує асоціації пілотів з Бахрейну, Єгипту, Ізраїлю, Кувейту та Лівану. Великі авіакомпанії ОАЕ та Катару не мають профспілок.
Попри заяви про пріоритет безпеки та спеціальні коридори, пілоти уникають публічних коментарів. Європейське агентство з авіаційної безпеки заборонило польоти європейських перевізників над Перською затокою до 24 квітня. Тим часом компанії з Дубая, Дохи та Індії продовжують рейси.
Безпека та психологічний тиск
IFALPA нагадала: пілоти мусять мати беззаперечне право впливати на рішення щодо безпеки. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) попередила про психологічні ризики в зонах конфлікту – стрес, тривогу, втому.
Пілоти скаржаться на брак чітких інструкцій. Після посадки проблеми тривають: Хей чув від колег з Бейрута про зруйновані дороги до домівок. “Дороги між аеропортом і їхніми будинками були повністю знищені. Вони навіть не знали, як повернутися додому”.
Криза в авіації загострюється: безпека стикається з економікою.
Криза в авіагалузі
В Європі назріває дефіцит авіаційного пального. Без постачань країни вичерпають запаси за 8–10 днів, загрожуючи літньому сезону. Близько 43% пального надходить з Перської затоки. Перебої через Ормузьку протоку скорочують поставки перед піком перевезень.