Американо-ізраїльська операція проти Ірану перейшла в нову фазу з меншою інтенсивністю повітряних ударів. З обох боків темпи знизилися через вичерпання перших цілей Ізраїлем і США та знищення ударного потенціалу Ірану. Про це йдеться в звіті аналітиків Марка Канціана і Кріса Парка з джерела.
Аналіз чотиритижневої кампанії
Експерти проаналізували повітряні бої, що тривають четвертий тиждень. Вони дійшли висновку: конфлікт стабілізувався. Сторони адаптували стратегії, зберігаючи ударну силу.
Перші дні виявилися найгарячішими. За 24 години США в рамках операції “Епічна лють” уразили понад тисячу цілей. Ізраїльська авіація додала ще понад 750 ударів. Темпи швидко впали. Причина – економія дорогих ракет Tomahawk і JASSM вартістю близько 3,5 млн доларів за одиницю.
Після десятого дня США перейшли до стійкого ритму: 300–500 цілей щодня. Використовують дешевші боєприпаси ближньої дії. Літаків потребують обслуговування, екіпажам – відпочинок.
“Крім того, темпи додавання цілей, ймовірно, знизилися, оскільки початковий список був вичерпаний. Розробка нових цілей потребує часу, оскільки їх потрібно ідентифікувати, перевірити, щоб переконатися в правильності ідентифікації, та розробити пакет атаки”, – пишуть Канціан і Парк.
Зміни в діях Ірану та ППО
Іран різко скоротив запуски дронів і ракет після перших чотирьох днів. Втратив левову частку пускових установок, складів і виробництв від ударів. До 16-го дня коаліція вивела з ладу 70% пускових балістичних ракет.
“Запуски залишаються значно нижчими, ніж на початку, хоча певна залишкова спроможність Ірану все ще дозволяє завдавати шкоди”, – зазначають аналітики.
Тегеран переключився на енергетичну інфраструктуру Перської затоки. Близько 70% перехоплених Саудівською Аравією цілей летіли до нафтовидобувних об’єктів.
Системи ППО країн затоки перехоплюють 80–90% ракет і дронів. “Якщо ці цифри відповідають дійсності, вони співставні з найкращими показниками, яких досягала Україна”, – підкреслюють експерти. Запаси перехоплювачів тануть.
Повітряна війна триває. США та Ізраїль розширюють цілі, послаблюючи ядерний, ракетний і морський потенціал Ірану. Тегеран не припиняє вогню. “Залишається незрозумілим, скільки ракет і дронів ще має Іран і наскільки довго він зможе чинити тиск на сусідів”, – підсумовують автори. Ормузька протока може стати ключем до розвитку конфлікту.