Найбільші компанії-експортери металобрухту зібралися на пресконференцію. Вони обговорили заборону на експорт, поскаржившись на значні втрати та брак діалогу з урядом. Учасники підтвердили існування “сірого” ринку й корупцію.
Наслідки обмежень і суперечливі пояснення
Під час заходу експортери наголосили: після введення обмежень їхня діяльність зупинилася. Компанії змушені звільняти персонал. Вони запевнили, що український ринок металобрухту профіцитний. Ці цифри базуються лише на прогнозах. Рішення уряду про нульове мито назвали корупційним.
Запитання про схему вивозу брухту до Польщі, а звідти — до Туреччини, лишилося без прямої відповіді. Ця схема уникає імпортного мита в 180 євро, що турбує Міністерство економіки. Експортери пояснили: виїзд до Польщі вигідніший для брухтозаготівельників західної України. Однак заготівля сировини в цих регіонах низька — бракує обсягів для “профіцитного” експорту.
Тіньовий сегмент і податкові диспропорції
Учасники визнали значний тіньовий сегмент ринку. За оцінками керівника Української асоціації вторинних металів Володимира Бублея, “тінь” сягає 25–30%. “Я не відкрию нічого нового — він, мабуть, був, є і буде”, — зауважив він.
За даними джерела, сукупний дохід галузі від експорту брухту торік склав 3,218 млрд грн. Прибуток 10 найбільших експортерів — лише 56 млн грн. Податкові відрахування — 4,6 млн грн. Кожна тонна принесла бюджету 104 грн.
Заступник директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк заявив: експорт брухту приносить у 280 разів менше податків, ніж переробка. Експортери платять 50 грн з тонни. Металурги — понад 7500 грн з тонни, з урахуванням суміжних галузей — до 14000 грн. Переробка створює робочі місця, мультиплікативний ефект і вантажі для транспорту.