Йому - 473, виглядає попри це він доволі бадьоро. Навіть не так, - з кожним роком місто молодшає, стає більш сучасним та прекрасним. Вік йому пасує, так само, як пасують закохані тернополяни біля ставу, вуличні музиканти на Сагайдачного, картини на Валовій. Тернополю пасує його ритм, нешвидкий, але тактичний. Тут зупиняється час і його можна сфотографувати у пам'яті на пам'ять. Це місто добра, місто, в котре приємно загортатись після довгих подорожей і відчувати тепло дому, це місто здається незмінним у своїх традиціях, у плині часу, але, коли беремо до рук фото різних років бачимо, якими старшими стали ми, яким молодшим став Тернопіль.
"Місто, де квіти і зорі зводять кохання мости, де став є, що схожий на море, Тернопіль - це ти" - знайома мелодія оживає та стає гучнішою. Казка в якій ми живемо, живе у свою чергу у наших серцях та відкриває гостинні двері для кожного мандрівника.
Я люблю останні серпневі дні у Тернополі, тоді наше прекрасне місто розцвітає у повну силу, вулиці та парки наповнюються тисячами людей та якимось внутрішнім сяйвом, повним радості і … ностальгії, помітним лише тим, хто по-справжньому його любить. Дорогі тернополяни, я вітаю вас сьогодні з великим святом рідного міста, вболівайте за нього, любіть його, бо тільки разом ми можемо зробити його ще кращим! З Днем міста!
Секретар Тернопільскої міської ради
Ігор Турський
