Двадцять два роки – всього лише старт

24 Сер 2013 / 14:37 | Переглядів: 1582

Ігор Турський

Двадцять два роки тому переродилась Україна. Не народилась, не воскресла, а переродилась - у новому форматі: як вільна, суверенна держава.

Чому не народилась? Тому, що народжується щось нове - досі не існуюче, невідоме. Слово "Україна" у давніх літописах датується ще 1187 роком, а державне утворення Київська Русь є праобразом сьогочасної України, початком її історії. Власне, тому й не народилась.

Не воскресла, бо воскресає те, що померло. Україна не помирала ( хоча її увесь час намагались вбити), українська ідея жила у серцях патріотів та борців за її свободу.

22 роки тому Україна матеріалізувалася, постала у своїх кордонах, зі своїми знаменами, окресленим майбутнім, втім, на жаль, із перезапуском владної верхівки - не вийшло. Ті, хто мали би ставити на ноги юну державу якось навпаки - не поспішали із її розвитком, бо обличчям були обернені вбік Савєтского Союзу та, мабуть, до останнього вірили, що колоніальна імперія якимось чином чи у якійсь новій формі ще повернеться.

Ті, хто сьогодні розкошують у Адміністрації, роблять із 22-річної України взагалі якусь каліку. У 22 роки молоді люди зазвичай закінчують навчання у вишах, намагаються повністю злізти із батьківської шиї та розпочати самостійне життя. Для України ж шукають "опікунів": Митний Союз, а чи ж ЄС. Власне, риба гниє з голови, Україна ж " хворіє" починаючи із Адміністрації,- весь процес перекидається на решту "тіла": народ байдужіє, зневірюється, виїжджає з Батьківщини у пошуках нової.

Що потрібно 22-річній, посталій у своїх кордонах, зі своїми знаменами Україні? Потрібен перезапуск системи, тотальна зміна усього, що з приміщення на Банковій у Києві блокує життєздатність усієї країни. Тільки, коли до влади прийдуть закохані в Україну люди, котрі прагнутимуть осамостійнити її та утвердити, котрі думатимуть у першу чергу про інтереси держави, а не власні кишені, розпочнеться нова сторінка справедливої історії.

У нас є все: щирі та гостинні люди, прекрасна природа, багаті землі, культурні цінності, не вистачає лише мудрої "голови", котра б подбала про "тіло".

Двадцять два роки - це зовсім мало, ще не пізно творити нову історію, дійсно українську, з українцями, для українців. Тому, чи не єдине, чого я бажаю сьогоднішній іменинниці - перезапустити систему, розпочати свій дійсно самостійний та незалежний старт. Змогу матимемо у 2015, а поки вітаю кожного, хто розуміє важливість нинішнього дня, хто його пам'ятає та, хто чув із розповідей батьків про події буремного 1991 року. Вітаю з тим, що маємо те, про що так мріяли наші предки, що на паспорті у нас пише "Україна", що синьо-жовті стяги нині майорять на вулицях, що розмовляємо один з одним рідною мовою. З Днем Незалежності!Слава Україні!

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.