Військова частина, яка визволяла Тернопільщину від фашистських загарбників відзначила 95 річницю

31 Лип 2013 / 15:26 | Переглядів: 2692

піхота танк бій

Фото: Володимир Скоростецький

Одна із найстарших військових частин, яка входить у склад Збройних Сил України - 24-ї окрема механізована бригада, що дислокується на Львівщині минулими вихідними відсвяткувала ювілей. У 1944 році це з'єднання визволяло Тернопільщину від німецько-фашистських загарбників.

"У залізної бригади - дух залізний, воля залізна і залізний крок" - цей дивіз викарбуваний у серці кожного військовослужбовця, який проходив чи проходить службу у 24-й окремій механізованій Самаро-Ульянівській, Бердичівській, Залізній, ордена Жовтневої Революції, тричі орденів Червоного Прапору, орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригаді імені князя Данила Галицького.

27 липня 2013 року бригаді виповнюється 95 років з Дня її формування. Свій початок в історії вона бере з 1918 року. Першим командиром був легендарний комдив Гай. Він вважав термін "Залізна" найвищим виміром солдатської доблесті, це високе ім'я вона отримала у 1918 році.

У 2003 році дивізію переформували у бригаду. Загалом для колективу це було третє переформування. Перше відбулось восени сорок першого, тоді Залізна 24-та дивізія, яка потрапила в оточення під Мінськом, ледь вціліла і буквально одиницями вийшла із ворожого кола поблизу Мозеля. І була викреслена зі списків червоної армії. Ті, хто врятувався увійшли до складу 412-ї стрілецької дивізії 67-го корпусу. В січні сорок другого їй залишили найменування Залізна. 412-та автоматично стала спадкоємницею легенди. Їй, щоправда, незважаючи на Сталінградські досягнення так і не дали ім'я гвардійської. Мотивація командування була такою "Гвардійських багато, а Залізна — одна".

Навіть, запеклі вороги віддавали належне героїзму командирів і солдатів дивізії. Німецький генерал Гальдер написав про бої з Залізною: "Упорное сопротивление русских заставляет нас вести бой по всем правилам боевых уставов. В Польше и на Западе мы могли позволить себе известные вольности, теперь это недопустимо".

Вже зараз історичні дослідження свідчать, що протягом війни 24-та Залізна дивізія пройшла боями дві з половиною тисячі кілометрів. Звільнила тисячу триста населених пунктів. Взяла в полон дев'ять тисяч солдатів і офіцерів, яких втрат зазнала зараз не порахує ніхто.

Про десятки історичних подій і подвигів із історії легендарної 24 Залізної дивізії нині розповідають безцінні експонати її музею, який розташований у місті Яворів Львівської області, адже саме тут нині дислокується 24-та окрема Самаро-Ульянівська, Бердичівська, Залізна, ордена Жовтневої революції, тричі орденів Червоного Прапора орденів Суворова та Богдана Хмельницького імені князя Данила Галицького механізована бригада 13-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України правонаступниця 24 Залізної дивізії.

Сьогодні у 24-й окремій механізованій бригаді служить нове покоління військовослужбовців, про історію своєї частини знають загальні відомості, хто і коли утворив її, де і з ким воювала, про подвиги Великої Вітчизняної війни знають мабуть найбільше. У день Перемоги у частину щороку приїжджають ветерани, вони розповідають про війну, те що ніхто і напевне ніколи не напише у жодній із книжок, вони розповідають правду про війну. За весь період життя самобутньої 24 Залізної, нею командували 38 командирів. Від перших днів з'єднання стало добрим військовим законом, на того хто командував цією унікальною дивізією очікувало історичне майбутнє. Так є і зараз. Багатьом військовослужбовцям, які служать у Залізній надаються переваги по просуванням на вищі посади. З рядів дивізії вийшли 6 генералів-армії, 11 генерал-полковників, 21 генерал-лейтенантів та 68 генерал-майорів. Напевно це закономірно. Це справедливо. Так було є і буде і має бути завжди.

По теперішній час бригада не втрачає своєї бойової готовності про що свідчать ряд перевірок вищим керівництвом держави. За часів незалежної України всі миротворчі та міжнародні навчання, експериментальні тренування, показові заняття та чимало інших військових заходів відбуваються саме на базі 24-ї окремої механізованої бригади. Неодноразово військовослужбовці Залізної брали участь у миротворчих операціях в Лівані, Сьєра-Леоне, Косові, Ліберії та Іраку.

Теперішній командир бригади полковник Олександр Павлюк розповідає: "Ми перейняли всі бойові традиції Залізної дивізії, та робимо все можливе щоб Залізна не втрачала свого бойового вишколу, а український народ пишався тим, що в нашій країні існує така військова частина".

Так за підсумками 2005 навчального року бригада була нагороджена перехідним вимпелом "Кращій військовій частині Сухопутних військ Збройних Сил України". У 2004 та 2005 роках бригаду визнано кращою у Західному оперативному командуванню, та нагороджено перехідним вимпелом "Передовому з'єднанню Західного оперативного командування". У 2009 році за підсумками бойової та мобілізаційної готовності, рівня бойової підготовки та військової дисципліни бригаду було нагороджено перехідним кубком Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

У 2007 році підрозділи Залізної бригади вийшли на Рівненський загальновійськовий полігон та провели стратегічні командно-штабні навчання з оперативного забезпечення та логістики "Артерія - 2007", за результатами яких бригада була високо оцінена керівництвом Збройних Сил України.

У 2008 та 2009 роках особовий склад бригади брав участь у військових парадах до Дня Незалежності України.

Також у 2008 році особовий склад бригади допомагав постраждалим мешканцям Івано-Франківщини та Буковини ліквідовувати наслідки від повені.

Далі були масштабні навчання "Взаємодія - 2010", "Адекватне реагування - 2011", та "Перспектива - 2012", у ході яких військовослужбовці бригади виявили високий бойовий вишкіл.

З 2013 року у 24-й окремій механізованій бригаді запроваджена нова система бойової підготовки, яка передбачає нестандартні рішення та підходи.

Слід відмітити, що в Залізній дивізії існує міжрегіональна громадська організація ветеранів Збройних Сил "Клуб "Залізна дивізія". Яка була створена у 1993 році. Її керівником є колишній командир дивізії генерал-полковник Ігор Радіонов. За роки існування організації було написано і видано сім книг, які розповідають про героїчне минуле Залізної, про людей які служили в ній. Майже щороку бригаду відвідують ветерани з вищезгаданого клубу. Вони проводять зустрічі з особовим складом, розповідають теперішнім воїнам про мужні і героїчні вчинки своїх побратимів.

З 1918 року Залізна була і залишається гордістю багатьох поколінь. Своєю відвагою та мужністю на полях битв воїни дивізії по праву завоювали велику шану та повагу, вписали яскраві сторінки доблесті, честі і героїзму у літопис народної слави. В сучасних умовах особовий склад Залізної гідно зберігає та примножує славні та героїчні традиції попередніх поколінь, демонструючи високий професіоналізм та майстерність.

Завжди на вустах кожного командира і солдата були прості слова: "Я служив у Залізній". Немає жодного сумніву, що в цьому коротенькому реченні зберігаються і лунають одвічні славетні традиції непереможної дивізії, бригади, традиції, яким жити вічно.

Підполковник Вадим БАКАЙ,
Регіональний медіа-центр МО України (м.Львів).

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.