Я розпочинав працювати комп'ютерним верстальником газети у період, коли її очолював знаний у краї та поза його межами журналіст Василь Томин, на мій погляд, видання було найцікавішим за всю його історію. Він так зорганізував роботу колективу, що ми усі разом - і журналісти, і дизайнери, і літературно-коректорська служба залюбки йшли на роботу і викладалися на повну силу. Також Томин дбав, що наша праця була належно оцінена. Після Василя Адольфовича уже не було такої злагодженої роботи і взаєморозуміння. Змініювався колектив та очільники газети, а ситуація в ній погіршувалася. Тому я залишив улюблене місце роботи. А повернувся до редакції на пропозицію умілого організатора будь-якої справи Святослава Півторака, з яким пліч-о-пліч працював до цього у тій же "Вечірці". Тоді вже не було того творчого потенціалу та реальних можливостей, що в середині двотисячних, але ми намагалися відродити минулу славу газети. Також з приємністю згадується моя співпраця з молодою очільницею "Тернополя вечірнього" Інною Сирник, яка внесла певну новизну в формат діяльність редакції. З приємністю згадую спільну роботу з колегами: Іваном Пшоняком, Валентиною Денчук та Олегом Лівінським, з якими ми не один пуд солі з'їли і спільно раділи виходу в світ кожного чергового випуску "Вечірки".
Зичу усім теперішнім і колишнім працівникам "ТВ" міцного здоров'я у вашій нелегкій , але дуже потрібній для громади міста праці, натхнення до творчості, поваги від читачів і видавців, великого щастя вашим родинам та кожному "вечірківцю" особисто.
Віталій БУНТ.
