Лілія Вавринів: «Учительство навіть не можу назвати професією – це поклик душі, місія у суспільстві, стиль життя!»

02 Жов 2017 / 14:55 | Переглядів: 2819

Лілія Вавринів 3

Донедавна ТЗОШ №28 не лише у прямому - географічному, а й у переносному - профільному та суспільному значеннях перебувала на окраїні Тернополя. Ще чотири роки тому про віддалений загальноосвітній навчальний заклад, хоч і розташований в одному з найзаселеніших мікрорайонів нашого міста, йменованому в народі "Аляскою", мало хто знав і навіть чув. Усе і досить швидкими темпами почало змінювати з 2013 року - з приходом до керівництва школи молодого директора Лілії Вавринів. Педагог-новатор, яка ще й стала успішним освітянським менеджером, за цей період разом із очолюваним педколективом докорінно змінила імідж закладу і покращила в ньому навчально-виховний процес. Як вже писало чимало місцевих змі, привабливішим став і зовнішній вигляд школи. Цього Першовересня тут набрали вже 5 перших класів, а охочих, щоб їхні діти навчалися у 28 школі було значно більше за її можливісті. Нині ТЗОШ №28 стала другим рідним домом для вихованців. А її вчителі активно впроваджують новаторські освітянські проекти. Про професію освітянина, позитивні зміни в очолюваному педколективі і перспективні плани на майбутнє наш кореспондент попросив відповісти директора Тернопільської загальноосвітньої школи №28 Лілю Вавринів саме у день її професійного свята.

- Ліліє Анатоліївно, від імені наших читачів, серед яких є чимало батьків ваших вихованців, старшокласників і випускників вітаємо вас із Днем працівника освіти. А нашу бесіду розпочнемо зі стрижневого запитання. Чим для вас є учительська професія у вашому житті?

- Щиро дякую за привітання. Відколи себе пам'ятаю свідомою людиною, ще десь з початкових класів, чітко усвідомлювала, що буду саме вчителем. Це було моєю мрією з дитинства і, навіть, не розглядала якоїсь іншого фаху. Учительство навіть не можу назвати професією - це, як би голосно та високопафосно не звучало, але дійсно, поклик душі, місія у суспільстві, стиль життя!

ТЗОШ 28  7

- Завдяки кому вам дається ця досить непроста професія?

- Учительська професія ще дається мені тому, що має дуже хорошу підтримку сімейну - батьків, чоловіка, дітей. Найрідніші люди розуміють мене, підтримують, і, найголовніше - ніколи не дорікнуть, що ти витрачаєш свої ресурси, час, здоров'я для того, щоб зробити кращими уроки і школу, вдосконалити себе як освітянина. Тому що педагог - не тільки на уроках, а залишається учителем і вдома. Йому необхідно спланувати роботу на наступний день, подивитися до якихось підручників чи посібників. Зараз можливості для самовдосконалення для педагогів зросли завдяки інтернету. Тому вчитель, можна сказати, цілодобово є вчителем.

Сім'я знає усі мої проблеми, заочно знайома з окремими педагогами та учнями та їхніми батьками. Рідні намагаються, чим можуть допомогти. Наприклад, привести той же цемент чи якісь інші будматеріали до школи, допомогти їх розвантажити. Ну, і найголовніше, вони мене завжди підтримують морально - добрим словом.

- У місцевих засобах масової інформації спостерігається своєрідний ажіотаж щодо вашої освітянської особистості та позитивних змін, які відбулися після вашого приходу до керівництва 28 одинадцятирічки Тернополя?

- Останнім часом журналісти доволі часто, хоч ми їх самі не кличемо, приходять до нашого навчального закладу, цікавляться змінами. Якщо чесно, то це дещо дивує, бо вважаю, що ми педколективом не робимо чогось надзвичайного, що може викликати такий ажіотаж. Лише намагаємося належно здійснювати свою педагогічну діяльність.

ТЗОШ28 2

- При вході до ТЗОШ №28 можна побачити гасла: "Дім там, де ми", "Тут Тебе раді бачити", а теплі тони кольорів стін, тенісні столи, розмальовані в коридорах ділянки для ігор під час перерв молодших школярів створюють атмосферу наближену до домашньої, навіюють радість та надихють до здобуття знань?

- Чому школа не має бути гарною? Чому вона не має мати якісь дрібнички, що повинні піднімати настрій як учнів, так і вчителів і батьків та гостей закладу. Як може дитина хотіти йти до школи, коли її стіни пофарбовані у сірі відтінки. На мою думку, на якість освіти та навчально-виховного процесу впливає все. І такі дрібниці також. Якщо в дитини є хороший настрій, то вона і успішніше засвоюватиме предмети, і кращими в неї будуть стосунки з однокласниками, і не буде пасивною до життя класу та школи. Діти будуть гордитися своїм навчальним закладом як зазначено у правилах школи, написаними самими ж учнями: "Я буду пишатися тим, що я учень 28 школи!". Потім вони будуть гордитися, що він батько своєї сім'ї, а вона - мама своїх дітей, а також, що в них - велика дружня родина і усі вони - громадяни України.

ТЗОШ 28

- Ви прихильниця демократичної форми навчально-виховного процесу, яку, власне, впроваджуєте в очолюваному навчальному закладі?

- Коли ми увійшли в програму "Демократична школа", я зрозуміла, що в нашому суспільстві суть поняття демократія не знає ніхто - ані діти, ані батьки, ані вчителі. Чомусь вважається, що демократія - це вседозволеність, коли ми маємо право говорити все, що думаємо. Але це далеко не так. Тому дуже прикро, що йдемо до цивілізованого суспільства і Євроспільноти, а самі чітко не усвідомлюємо, що це таке.

На мою думку, взаємини між педагогами повинні бути людяними. Коли у мене такі стосунки з дітьми, то я отримую масу задоволення. Вони розказують якісь свої потаємні мрії, вони з тобою радяться. Учні прислухаються до поради учителя. Дитина пішла до мами, а через день тобі телефонує і каже: "Можна я до вас зайду порадитися, куди мені поступати?". Тоді я кажу, що дитино, рішення - за тобою, але я розкладу по поличках, як це бачить доросла людина. Учень прислухається і згодом висловлює слова вдячності. Я не бачу нічого поганого, що можу випити з дітьми філіжанку кави, пригостити цукерками, зробити їм подарунок. А не чекати, щоб мені щось спрезентували. Це багато чому вчить дітей. Вони починають усвідомлювати, що це нормальні людські стосунки, які потрібно будувати скрізь, де вони будуть.

ТЗОШ28 5

- Ліліє Анатоліївно, як ви знаходите золоту середину між людськими взаєминами і процесом навчанням та вихованням дітей, який за своєю суттю дещо тоталітарний?

- Кожна людина у будь-якому навіть найцивілізованішому суспільстві повинна дотримуватись певних рамок. Тому між наставником і його вихованцем має бути певна межа, певна відстань. Коли вона буде порушена, то я зумію вирівняти ситуацію так, щоб не було дискомфортно ані мені як учителеві, ані учневі, ані батькам. Узмозі це зробити й більшість педагогів ТЗОШ №28.

ТЗОШ28 4

- Власним прикладом як учителя, так і директора школи ви довели ефективість демократичної освіти, однак ще не всі, мабуть, і у вашому навчальному закладі, педагоги сприйняли новітню для нас форму навчально-виховного процесу?

- Десятками років начальні заклади України працювали за старою, усім нам відомою, системою стосунків між вчителями та педагогами. Зі вступом в силу минулого четверга нового Закону "Про освіту", маючи надію і всі юридичні права, будемо намагатися їх змінювати. Але цей процес не буде швидким та легким, бо має докорінно змінитися свідомість усіх учасників навчально-виховного процесу - учителів, учнів і їхніх батьків. Тому що є багато людей, які звикли працювати по старому. Навіть, якщо вони бачать у ньому більше негативу, але вони знайомі з ним. А те, що невідомо, їх лякає. І тому десь наша, певно, ментальність згідна, щоб краще, нехай буде так, але я знаю як. Аніж щось нове, від якого я не знаю, чого очікувати. Однак є вже значний відсоток учителів, які не бояться і прагнуть впроваджувати зміни.

Наш колектив постійно вдосконалюється у цьому напрямку. Невдовзі в 28 школі відбудеться дводенний тренінг, на якому спеціальні фахівці навчатимуть педагогів як вводити демократичну освіту в навчальний процес. Її можна буде впроваджувати на всіх уроках, виділивши на це увагу учнів для початку 5-10 хвилин.

- І, власне, цим ви разом з однодумцями закладаєте основу не лише під майбутнє 28 школи, а й загалом цивілізованого суспільства?

Лілія Вавринів 3

- Ми до цього прагнемо, бо впровадження демократичних засад не залишиться в рамках школи. Уже зараз наші вихованці їх поширюють у своєму оточенні, в сім'ї. А випускники перенесуть їх у свої вищі, роботу, громадські організації.

- Очолюваний вами педколектив працює не лише над оновленням форми освітянського процесу, а і над поліпшенням відповідно до вимог часу його змісту?

- Що стосується нашого навчально-виховного процесу, то тут є чимало змін. Зокрема, зараз ми є в проекті "Розумники". Це вітчизняний - не закордонного, як це зараз часто буває, походження проект у рамках програми Міністерства освіти України. Я інформувала про нього колектив. І без жодного адмінвпливу чи настанов з боку дирекції у ньому виявило бажання взяти участь аж 6 учителів.

Уже другій рік у ТЗОШ №28 впроваджуємо проект "Інтелект України". Торік ми набрали один клас - 34 учні, а цьогоріч укомплектували вже два - відповідно по 28 та 27 дітей. Якщо батьки прагнуть, щоб їхня дитина по новому і якісніше здобувала освіту та має для цього певні здібності, то ми даємо вибір - або їх навчати за програмою "Інтелект України", або за звичайною, якою цього року охопили три класи першачків.

- Як нещодавно стало відомо, 28 одинанцятирічка Тернополя окрім уже зазначених бере участь у пілотному проекті з впровадження нових Держстандартів в освіті?

- Ще влітку ми подали заявку на те, щоб наша школа стала пілотною у реалізації нових Держстандартів в освіті, які будуть впроваджуватися з наступного навчального року в усіх загальноосвітніх навчальних закладах держави згідно із реформою за новою програмою. А цьогоріч 100 шкіл України стали пілотними щодо апробації цього проекту серед перших класів. Буквально декілька днів тому управління освіти і науки Тернопільської міської ради долучило до цього процесу дві тернопільські школи - нашу і ТЗОШ №18 по одному класу.

ТЗОШ28 3

Я ж у свою чергу запропонувала ще молодій, але вже з необхідним педагогічним досвідом, ентузіастці освітянської справи Надії Коник реалізувати новацію у її 1-Г. І приємно, що знайшла в ній однодумницю. У Надії Ярославівні очі загорілися. Виявляється, молодий педагог і сама цікавилася цим та іншими прогресивними проектами в освітянському процесі. Навіть сама хотіла подавати заявку на участь у новаціях. Також відрадно, що в прагненні взяти участь у цьому пілотному проекті учителя підтримує батьківська громадськість.

- Отже, своїм прикладом ви, Ліліє Анатоліївно, спонукаєте підлеглих до новаторства в освітянській сфері і активності як у робочий, так і позаурочний час?

- Кожен вчитель, кожен працівник 28 школи виконує свій обсяг роботи, але не лише той, за який йому платять гроші, а значно більше, щоб покращити і навчально-виховний процес і школу загалом. Тобто вони бачать, що щось робиться у тому чи іншому напрямку і до цього без примусу долучаються. Якщо на перших порах я закликала педагогів до участі в загальношкільних позаурочних заходах і справах, то зараз так уже запустився такий механізм, що мені вже самій треба наздоганяти їх.

ТЗОШ28 6

- Освітянська галузь Тернополя завжди була багатою на педагогів-новаторів, але не завжди підтримувала, а інколи й навпаки - протидіяла у реалізації їхніх планів і задумів місцева влада. Як до ваших новацій ставиться керівництво міського управління освіти?

- Очільниця освіти нашого міста Ольга Похиляк не лише не перешкоджає, а всіляко сприяє і впровадженню нових прогресивний ідей та програм в навчально-виховний процес як нашої та і всіх інших шкіл Тернополя. Ольга Петрівна завжди підтримувала мене, коли необхідно було десь поїхати, запозичивши новаторський педагогічний досвід, і потім впровадити його в нас. Місцеве самоврядування на чолі з Сергієм Надалом належно, в силу нинішніх складних умов децентралізації і браку коштів з Держбюджету, здійснює фінансування нашого навчального закладу. За спиияння Сергія Віталійовичв нам завжди виділяли кошти на нагальні потреби закладу: капремонт, новий комп'ютерний клас, заміна покрівлі даху тощо. Приємно, що влада опікується освітянськими закладами, що є одним із найвагоміших чинників для поліпшення роботи учителів і підвищення якості знань учнів.

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.