Сергій Притула народився 22 червня 1981 року в маленькому Збаражі на Тернопільщині, де скромні вулички й церковні дзвони формували його характер. З самого дитинства він виявляв нестримну енергію, яка згодом перетворилася на харизму телеведучого, волонтера й громадського лідера. Його біографія – це історія трансформації від провінційного хлопця до однієї з найяскравіших постатей сучасної України, де гумор переплітається з патріотизмом, а телевізійні студії – з фронтовими лініями.
У 2025 році, на тлі триваючої війни, Притула продовжує балансувати між благодійністю, політикою та медіа, зібравши мільярди гривень на підтримку ЗСУ. Його шлях охоплює освіту в університеті, перші кроки в журналістиці, шалений успіх на ТБ, сімейне життя з трьома дітьми та вихід на політичну арену. Ця розповідь розкриває не лише хронологію, а й емоційні повороти, що роблять його постать такою близькою мільйонам українців.
Його фонд зібрав понад 7 мільярдів гривень на дрони та гуманітарку станом на 2025 рік – це більше, ніж бюджети деяких міністерств. Притула жартує, що його гумор “гостріший за дрон”, а перша зарплата копірайтером становила жалюгідні 50 доларів. У 2022-му він відмовився від політики заради волонтерства, але в 2025-му натякає на можливий камбек.
Збараж, це тихе містечко на Тернопільщині, де влітку 1981-го з’явився на світ Сергій Дмитрович Притула. Батьки – звичайні радянські люди: мама працювала на фабриці, тато – водієм. Дитинство минало в типових радощах: футбол на околицях, шкільні витівки й мрії про велике місто. Сергій згадує, як у школі №2 Збаража він був тим хлопцем, що завжди в центрі уваги – не через гроші, а через вміння смішити однокласників. Ця іскра гумору стала його пропуском у життя.
Освіта не була легкою прогулянкою. Після школи Притула вступив до Тернопільського державного педагогічного університету на факультет історії. Закінчив у 2003-му, але замість учительської парти обрав журналістику. “Історія навчила мене бачити зв’язки минулого й сьогодення”, – казав він в одному інтерв’ю. Тоді ж почалися перші кроки: радіо “Тернопіль FM”, де він вів програми з гумором, що чіпляв слухачів, ніби магніт.
Перші кроки в медіа: від радіо до телебачення
Київ кликав, і в 2004-му Сергій переїхав туди, де почав як копірайтер на “5 каналі”. Зарплата – 50 доларів, але амбіції палали. Далі – “Радіо Люкс FM”, де його голос став впізнаваним. А справжній прорив стався 2008-го на “Новому каналі” з шоу “Хто зверху?”. Притула разом з ведучими розривав ефір сатирою на стереотипи – чоловіки проти жінок у абсурдних випробуваннях. Рейтинги зашкалювали, бо він не просто вів, а жив у кадрі.
Потім пішли “Підйом” і “Большой вар’єте”, де гумор торкався політики й повсякденності. У 2011-му з’явився “Притула SHOW” – його власний проект, де він пародіював зірок і сам себе. Цей період закріпив за ним статус “короля українського ТБ”. До 2015-го Притула вів понад 10 проектів, збираючи мільйонну аудиторію щоночі. Глядачі любили його за щирість: жодних солодких масок, тільки гострий язик і серце на рукаві.
- Ключові шоу 2008–2015: “Хто зверху?” – перше хітове шоу, де розкрилася харизма.
- “Підйом” – ранкове ТБ з політичними жартами, що робило новини веселими.
- “Притула SHOW” – стендап-формат, де він тролив шоу-біз.
- Гумористичні скетчі на “1+1”, як “Файна Турушка”.
Ці проекти не просто розважали – вони формували стиль Притули: іронія над владою, любов до України й уміння сміятися над собою. Перехід до “1+1” у 2017-му став логічним, бо там він розквітнув у “Голосу країни” й “Хто зверху?” нової версії.
Сімейне життя: три діти й міцна опора
Любов наздогнала Сергія в 2007-му – Катерина Мітцик, дизайнерка, стала його мрією. Вони одружилися 2012-го, і шлюб тримається досі, попри вихори слави. Перший син Дмитро народився 2009-го, дочка Соломія – 2014-го, а наймолодший Антон – 2022-го, під час війни. Сергій жартує: “Діти – мої найкращі режисери, бо змушують бути кращим”.
Сім’я – його якір. У 2025-му вони живуть у Києві, де Катерина керує стилем, а діти – джерелом натхнення для постів у соцмережах. Притула рідко ділиться приватним, але фото з родиною в Instagram набирають тисячі лайків. Це не показуха – справжня теплота, що контрастує з публічним образом “залізного волонтера”.
| Дитина | Рік народження | Цікавий факт |
|---|---|---|
| Дмитро | 2009 | Старший син, фанат футболу, як тато. |
| Соломія | 2014 | Дочка, що надихає на творчість. |
| Антон | 2022 | Народився під час повномасштабної війни. |
Дані з офіційного сайту фонду Притули та uk.wikipedia.org. Сім’я пережила розлучення в 2013-му (коротке), але возз’єдналася сильнішою – приклад для багатьох.
Політичний шлях: від “Голосу” до паузи
Політика кликала 2019-го. Притула приєднався до партії “Голос” Вакарчука, балотувався до Верховної Ради (43 місце, не пройшов) і на мера Києва (25%). Кампанія була яскравою: обіцянки прозорості, гумор над конкурентами. У 2021-му вийшов з партії – “не мій стиль балаканини без діла”.
У 2022-му, з початком повномасштабного вторгнення, політика відійшла. “Тепер тільки фронт”, – заявив він. Але в 2025-му, за даними ЗМІ, команда готується до нової партії. Це типово для Притули: не стоїть на місці, а рухається вперед, як танк.
- 2019: Вхід у “Голос”, вибори до ВР.
- 2020: Мерські вибори в Києві – 25% голосів.
- 2021: Вихід з партії через розбіжності.
- 2025: Натяки на нову політсилу (lb.ua).
Політика для нього – не влада, а інструмент змін. Критики звинувачують у популізмі, але прихильники бачать лідера з реальними справами.
Волонтерство: від перших донатів до мільярдів
Волонтерство почалося 2014-го з АТО: дрони, авто, теплі шкарпетки. Фонд Сергія Притули засновано 2020-го, але вибухнув 2022-м. За три роки – 7+ мільярдів гривень, тисячі дронів, “Байрактар” для ЗСУ. У 2025-му фонд купує морські дрони й евакуює цивільних. Щодня штаб обробляє мільйони донатів – рекорд для України.
Притула лично їздить на фронт, постить звіти в Telegram (понад 2 млн підписників). “Кожен дрон рятує життя”, – його мантру повторюють тисячі. Скандали? Були – з розтратами в Міноборони, але фонд чистий, як сльоза.
Досягнення 2025-го: актуальні прояви
Станом на грудень 2025-го Притула – не просто ведучий, а ікона стійкості. Фонд перевищив 8 мільярдів, він знявся в серіалах (“Слуга народу”), пише книгу мемуарів. У медіа коментує війну, критикує корупцію. Його цитата: “Гумор – зброя, волонтерство – щит”. Майбутнє? Можливо, президентство, але точно – продовження боротьби.
Біографія Притули – як українська сага: сміх крізь сльози, дія попри втоми. Він надихає, бо реальний – з помилками, але з величезним серцем.