Україну варто розглядати як активного учасника європейської промисловості вже сьогодні. Український бізнес реально впливає на цілі Євросоюзу щодо конкурентоспроможності, стійкості та декарбонізації. Про це заявила GR-директорка ІНТЕРПАЙП Наталія Сидорук на круглому столі під час 9-го засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС у Брюсселі 8 червня 2026 року.
Інвестиції та нові кроки
Компанія за останні роки вклала значні кошти в найвищі екологічні стандарти ЄС і суттєво скоротила викиди CO2. Темпи скорочення парникових газів відповідають цілям European Green Deal на 2030 рік. 1 квітня 2026 року ІНТЕРПАЙП придбав трубний завод у Румунії, а в травні його перейменували на Interpipe Roman S.A.
«Зараз ми стежимо за адаптацією Закону про прискорення розвитку промисловості ЄС (EU Industrial Accelerator Act) із нормами створення Зон промислової акселерації. Ми вважаємо, що слід розглянути питання зміцнення промислових відносин між Євросоюзом та Україною шляхом об’єднання промислових зон обох сторін. Пілотний проєкт може базуватися на вже існуючих відносинах між українським та румунським сталеливарним секторами», — сказала Наталія Сидорук.
Майбутня співпраця може охоплювати транскордонні промислові кластери, скоординоване планування інфраструктури та спільні інвестиційні проєкти. Це посилить конкурентоспроможність по обидва боки кордону.
«Інтеграція України в європейський промисловий простір має бути інтересом не лише офіційного Києва, а й офіційного Брюсселю. Україну слід розглядати не лише крізь призму допомоги у відновленні. Чим сильніша наша промислова інтеграція сьогодні, тим більше можливостей завтра як для українського, так і для європейського бізнесу», — констатувала Наталія Сидорук.