Гігантські сонячні електростанції перетворюються на пастку для птахів. Тварини плутають блискучі панелі з водоймами. Це явище, відоме як “ефект озера”, порушує міграційні маршрути.
Гладкі, темні поверхні панелей виглядають для пернатих як дзеркальна гладь. Птахи не лише розбиваються об них чи отримують опіки від сконцентрованого тепла. Вони втрачають орієнтацію в просторі.
Поляризаційний зір як причина
“Багато тварин, включно з птахами, мають поляризаційний зір, що фактично означає, що вони можуть отримувати інформацію зі світла і використовувати її для навігації”, – зазначає джерело.
Світло від панелей діє на мігруючих птахів як “зламаний компас”. Дослідження Каліфорнійської енергетичної комісії підтверджують: панелі поляризують світло подібно до води. Біля сонячних ферм у посушливих зонах знаходять багато водоплаваючих птахів.
Рішення для захисту природи
Переваги чистої енергії в боротьбі зі зміною клімату переважають ризики. Та науковці закликають модернізувати станції. Серед пропозицій:
- нанесення спеціальних антивідбивних покриттів;
- зміна дизайну огорож, де застрягають тварини;
- призупинення роботи об’єктів під час пікових міграцій.
Один із найбільших проєктів – сонячна електростанція в азійській частині Туреччини, провінція Конья. Вона має 3,5 мільйона панелей на 20 мільйонах квадратних метрів – це розмір 2600 футбольних полів. Об’єкт забезпечує енергію для двох мільйонів осіб.
