Дерева компенсують майже половину міського нагрівання, спричиненого асфальтом і будівлями. Така зелень охолоджує міста світу в середньому на 0,15°C. Однак спекотні та бідні райони отримують найменше користі саме там, де спека небезпечна найбільше.
Ключові висновки дослідження
Вчені проаналізували майже 9 тисяч великих міст. Вони вивчили ділянки площею близько 150 кварталів кожна. Лісовий покрив створює тінь і виділяє пару, що знижує температуру. Без дерев міста нагрівалися б на 0,31°C сильніше через ефект теплового острова.
Близько 185 мільйонів жителів 31 великих міст уже відчувають охолодження щонайменше на 0,3°C. Найбільше дерев у Берліні, Атланті, Москві, Вашингтоні, Сіетлі та Сіднеї. Ці міста – найпрохолодніші.
Проблема спекотних мегаполісів
У бідних і гарячих центрах зелень мінімальна. Дакар (Сенегал), Джидда (Саудівська Аравія), Кувейт та Амман (Йорданія) не мають достатньо дерев. Понад 15 мільйонів жителів тут не отримують охолодження.
Міста можуть збільшити озеленення. Але через брак води, землі й видів, а також кліматичні зміни, це зменшить нагрівання максимум на 20%.
Чоловіки шкодять планеті більше
Раніше вчені з 13 країн заявили про негативний вплив “чоловічих” звичок на клімат. У роботі “Men, masculinities, and the planet at the end of (M)Anthropocene” вони описали екологічні наслідки чоловічої поведінки.
Чоловіки лишають більший вуглецевий слід через подорожі, транспорт і туризм. Вони менш стурбовані зміною клімату й рідше змінюють звички.