Про те, що на виборах до Верховної Ради по Тернополю виграє Олексій Кайда, напевне мало хто сумнівався. Колоритний голова Тернопільської облради за три з половиною роки його перебування на Тернопіллі привніс до нашого краю той "свободівський" запал, який значно популяризував тут його політичну силу. В народному тернопільському "фольклорі" Кайду називали "зайдою", оскільки він є уродженцем Бердянська, а навчався і будував політичну кар'єру у Львові. Тому "доброзичливці" й пророкували, що екс-голова зречеться нашого міста і після виборів тільки тут його й побачать…У Верховній Раді він став заступником голови фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока. За словами Олексія Петровича, роботи у нього зараз додалося, адже крім активної законотворчої діяльності, якою розпочав займатися у Верховній Раді, як депутат-мажоритарник намагається і не полишати турбот про Тернопільщину.
Ми спілкувалися на Святвечір, 18 січня, в готелі "Україна". Тут живуть депутати-свободівці. Кілька годин тому він якраз повернувся з Тернополя. Олексій Петрович багато жартував у розмові, хоча таким є очевидно його стиль. А можливо, звільнившись від високої посади, тепер почувається свобіднішим і у висловлюваннях, і у масштабах діяльності.
Олексію, Петровичу, яка найважливіша подія 2012 року в контексті України?
Я впевнений, що у 2012 році у нас відбулося дві найзнаковіших події: Євро-2012, яке сколихнуло і Україну, і Європу, спровокувавши її зацікавленість до нашої держави, та Парламентські вибори, що сколихнули і Україну, і напевно, вже цілий світ. Особливо, сама виборча кампанія і підрахунок голосів. Більше десяти округів, на яких з особливим цинізмом фальшувалися вибори, справді, на цілий світ прогриміли. А на п'яти з них вибори взагалі не змогли визнати через фальшування, підтасовки, залучення силових структур, через продажні суди і інший адмінресурс. Ці дві основних події визначили курс держави на майбутні роки.
А яким було Ваше найбільше досягнення у 2012 році?
Я не буду лукавити: це - перемога на виборах до Верховної Ради. Це є моя найбільш знакова подія у 2012 році. Адже той результат, який я отримав, є насправді дуже високим.
Перемога "Свободи", яку досить критично сприйняла частина європейських політиків…
Почекайте, нашу перемогу не сприймає ліберальна частина європейських політиків. Але на те вони й ліберали. А європейські націоналісти сприймають націоналізм нормально.
Все ж таки, які висновки зробила "Свобода" з цього виборчого процесу? Як ваша партія проаналізувала результат виборів, настрої суспільства?
Нам зрозуміло, що суспільство хоче докорінних змін. Воно прокинулося і побачило, що ті політичні сили, які сповідують виключно ліберальну або комуністичну ідеологію, не виправдали тих очікувань, на які протягом двадцяти років сподівалася українська нація. А такоож суспільство, напевно, побачило, що зупинити безлад і злодійство, які є зараз в Україні, може лише рішуча сила, і нею є Всеукраїнське об'єднання "Свобода".
Ще один наш висновок із виборчої кампанії - це отримання підтвердження того, що впродовж двадцяти років (адже наша партія створена у 1991 і є однією з найстаріших діючих українських партій), кроки, які ми робили, були правильними. Своїм результатом ми довели неправдивість тих думок, де нас намагалися звинуватити в тому, що "Свобода" - чийсь проект. Дуже гарно колись сказав Юрій Герасимович Іллєнко про нашу партію: "Якщо говорити, що "Свобода" - це проект, то це проект української нації".
Штучні проекти швидко спалахують, десь з'являються і так само швидко згасають. Згадайте ті ж самі НДП, "За ЄДУ", СДПУ (о) та інші, які зняли "вершки" і пішли в небуття. Та ж сама "Партія Зелених", - ніби феномен, а потім виявилося, що в її списку були присутні керівники усіх тих підприємств, які найбільше забруднюють екологію. Але придумали проект, взяли лідера, "помили-побрили" і завели в Парламент. І кажуть: от класно! Оце був проект.
Я думаю, що з часом проекти відійдуть і залишаться виключно ідеологічні партії. І українці будуть голосувати не за персоналії, а за ідеологію: за збільшення чи зменшення податків, за чи проти приватної власності на землю, за націоналізацію стратегічних об'єктів чи ні, врешті решт за українську Україну чи ні. На превеликий жаль, цього зараз немає в Україні. У нас голосують за принципом, що цей мужчина хороший, симпатичний, гарно говорить, має, наприклад, довгі вуса, жінкам подобається…
Які у Вас враження від перших днів роботи нової Верховної Ради?
Відверто скажу, що перші враження у мене були гнітючі. Чому? Тому що, коли заходиш в український Парламент і не чуєш української мови навіть у виступах депутатів, слідкуєш за діяннями певних депутатів, які спрямовані не на розвиток української держави, а на її знищення, і це відбувається у стінах найвищого законодавчого органу України (!), - то маєш зовсім неприємне враження. Але ми для того й прийшли в Парламент, щоб змінити цю ситуацію. Будемо змінювати український Парламент, а відповідно, й державу. Бо скажу відверто: не за таку Україну наші предки гинули, не за таку державу проливали кров, не за таку державу наприкінці 1980-х, на початку 90-х ми виходили на майдани. Так, - ми маємо кордони, Тризуб, прапор, гімн. І що, - повинні тішитися тільки тим?! Та ні! Наша держава не наповнена українським змістом. І, власне, завдання "Свободи", насамперед, - вдихнути в неї український дух, наповнити українським змістом.
Якою є, на Вашу думку, якість нинішніх українських депутатів? Ті народні обранці, яких Ви пам'ятаєте, будучи помічником Олега Тягнибока, і теперішні депутати: чим вони різняться?
Давайте я буду говорити про депутатів від Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Всі вони мають вищу освіту, деякі навіть по дві-три. Це люди, які досягли у своєму житті певних висот - в політичній, науковій чи економічній сферах. Від нашої фракції вже надійшло 25 депутатських запитів, і це орієнтовно половина від усіх, поданих на цій сесії. Ми підготували і подали більше десятка законопроектів, які вже зареєстровані або перебувають на стадії реєстрації. Підготували близько ста проектів постанов. І це ми тільки прийшли в Парламент.
Всі очікували, що "Свобода", коли прийде у Верхову Раду, буде тільки битися або писати законопроекти лише про мову. Але ми підготували і економічні законопроекти, закон про вищу освіту. Ми розвіюємо той міф, який свого часу намагалися створити навколо нас, насамперед про те, що ми - проект. Але "проект" не йде двадцять років до влади, як ми. А коли розвіявся міф про проект, залишається створювати інший, що "Свобода" - це горлопаї чи крикуни, з яких більше нічого не вийде. Ми є націоналісти європейського стандарту, і Європа з кожним роком все "правішає".
Уже після виборів на одній із зустрічей з журналістами Ви говорили, що одним із перших кроків "Свободи" буде усунення Табачника з посади міністра освіти і науки України. Зараз він знову у новому уряді. У вас є якийсь план виконання цієї обіцянки?
Так. Зараз зареєстрована постанова про створення тимчасової депутатської слідчої комісії якраз по Табачнику. І такими методами будемо з ним боротися.
Зараз розгорнулася велика інформаційна кампанія по справі Юлії Тимошенко. На вашу думку, чи має опозиція план визволення Тимошенко? Яким є погляд вашої політичної сили на ситуацію з Юлією Тимошенко? Чи вигідно "Свободі" добиватися її визволеня?
Навіть якщо план є, то його ніхто не буде зараз озвучувати. Ніхто не буде розкривати ті виграшні позиції. Юля Тимошенко може нам подобатися чи не подобатися, але "Свобода" виступає за дотримання чинного законодавства. От ми бачимо, що сидить та сама Тимошенко, сидить Луценко. Вони когось вбили? Ні, не вбили. А от син одного з високопосадовців, який зізнався у вбивстві людини, перед тим прикрутивши її до батареї і втопивши, він сидить? Ні. То де тут справедливість. Справедливості немає! У нас відбувається так: не сподобався комусь опозиціонер, то давайте його посадимо.
В контексті теперішнього процесу узгодження ваших дій з партнерами, як буде виглядати 2015 рік у президентських планах ВО "Свобода"? Адже цей рік буде вирішальним для країни на майбутні як мінімум п'ять років. Ваш прогноз: опозиція зможе домовитися і висунути єдиного кандидата в Президенти? Адже якщо ви не домовитеся, то президентом стане Янукович.
Бачите, знову весь цей процес підводять під одну думку, що мусить бути тільки один кандидат, бо тоді виграє Україна. А я думаю, що якраз в другому турі треба об'єднатися. І хто більше голосів від опозиційних сил набрав, на того й скидатися. Тоді сукупний результат об'єднаного кандидата і буде переможним. Адже чому не розглядається такий варіант, якщо буде один спільний кандидат у першому турі, то це буде та слабка ланка, яку якщо вибивають з президентських перегонів, то Янукович іде "в одні ворота". Ніхто цього варіанту не прораховував? Рішенням суду знімають одного єдиного кандидата і що тоді? Тоді скажуть, що це опозиція спеціально домовилася, щоб спрацювати на руку Януковичу. Я, наприклад, так бачу це. А трьох, чотирьох чи п'ятьох не знімуть.
А об'єднатися в другому турі - це серйозно. І всі інші, хто набрав менше голосів, працюють на результат цього кандидата: їздять, агітують, активізують своїх виборців. Все одно буде два тури, як не крутіть. Тому що в Україні ніколи не було, щоб у першому турі один з кандидатів набрав 50+1% голосів виборців. Якби була гарантія, що наш кандидат пройде за один тур, то можна було б розглядати варіант об'єднання зразу. Але в наших реаліях з продажними судами цього робити не можна.
Все ж таки, якщо буде висунутий єдиний кандидат від опозиційних сил, то такий хід з боку влади дуже не гарно виглядатиме перед світовою спільнотою.
А Янукович так переймається світовою спільнотою! Тут безлад творився на парламентських виборах, всі спостерігачі визнали, що були порушення. І що - сильно Янукович цим переймався? Та він наплював на ту спільноту. А після виборів "спільнота" десь трохи пальчиком пожурила, але куди ж подінешся, - треба з ним працювати. Так само буде і на Президентських виборах.
Якщо Тягнибок вийде в другий тур з Януковичем, то Янукович виграє за аналогічний сценарієм, як виграв Кучма у комуніста Симоненка в 1999 році.
Так? Ви впевнені? А я впевнений, що Тягнибок тоді переможе. Якщо повернутися до ситуації до і під час Парламентської виборчої кампанії, то політологи прогнозували "Свободі" максимум три відсотки, і то сумнівалися. А ми взяли більше десяти. Тому я впевнений, якщо в другий тур виходять Тягнибок і Янукович, то Тягнибок перемагає.
Яким чином, на Вашу думку, після виборів перерозподілився баланс політичних симпатій виборців? Кого або чого українці зараз потребують?
Результат виборів показав, що українці голосують за опозиційні сили. І якби не відбулася зміна чинного законодавства, то опозиція мала б більшість у Парламенті. З цим усі погоджуються. Тому що сумарно "Батьківщина", "Свобода" і "УДАР" набрали більше відсотків голосів виборців, ніж Партія Регіонів з комуністами разом узяті. Це якраз і наштовхує на роздуми: що хочуть зараз українці? Українці хочуть змін і не хочуть теперішньої влади: цього Президента, Партії регіонів, комуністів. Вони хочуть нормальних європейських позицій, нормального європейського життя. І життя пов'язують, власне, з тими опозиційними силами, за які голосували. Українці показали, що вони хочуть змін, - і в керівництві держави, в ході розвитку подій у ній.
Повернемося до питання об'єднання всіх опозиційних сил в одну, про яке йшлося перед виборами. Тоді казали: навіщо "Свобода" йде окремо, навіщо "УДАР" йде самостійно? Треба злитися всім в одну "Батьківщину" і все. Чи був би такий результат голосування, який сукупно отримали всі опозиційні сили? Ні. Чому? Тому що частина виборців "Свободи" категорично не проголосувала б, як і частина виборців "Батьківщини" чи "Удару". Таке ж може статися і на Президентських виборах, коли в першому турі буде один кандидат.
Зараз кажуть про те, що теперішній голова Верховної ради має дуже низьку підтримку серед депутатів і можливо, ця Верховна Рада не допрацює до кінця каденції, тобто, будуть позачергові Парламентські вибори.
Як політик зі стажем можу сказати, що в політиці "ніколи не кажи ніколи". Всяке може бути. Те, що зараз відбувається всередині Партії Регіонів, - сварки різних між собою угруповань тощо, теж може призвести до перевиборів. Вже пішла інформація, що депутати-мажоритарники не дуже хочуть віддавати свої карточки для голосування представникам Партії Регіонів. Тобто, там уже назріває якась тиха революція. І якщо не революція, то якийсь невеличкий скандальчик буде стовідсотково. А "Свобода" завжди готова до виборів, і ми будемо брати участь у будь-яких із них. Ми готові до виборів вже наступного дня після виборів.
Повернемося до Тернополя. Ви не жалкуєте, що пішли в народні депутати, а не залишилися головою обласної ради? Адже були одним з 24, а тепер - один із 450 депутатів? Ваше рішення йти в народні депутати було правильним?
Це не тільки моє, а й партійне рішення. Вважаю, що воно було правильним. І жалкувати я не маю за чим. У мене взагалі принцип - не жалкувати за чимось, що вже відбулося. Бо такі роздуми ні до чого доброго не приводять. Я йшов у Парламент, щоб займатися законотворчою діяльністю і, в тому числі, впливати на ті процеси, які відбуваються в Києві, з позитивом для Тернополя. Тому що, на превеликий жаль, але в попередні роки, коли люди ставали нардепами, то про Тернопіль забували. Я впевнений, що зараз такого не буде. На наступних засіданнях ми повернемося до перегляду державного бюджету на 2013 рік і, відповідно, намагатимемося змінити ситуацію для Тернопілля. Зараз проводиться обговорення питання про формування потужної депутатської групи "Галичина" для лобіювання інтересів як мінімум трьох галицьких областей. Тому я своє рішення вважаю все ж таки правильним.
Але тепер обласна рада Тернопільщини залишилася без голови. І зараз депутати не можуть вирішити питання з прийняттям обласного бюджету.
Бюджет не прийнятий не через те, що голови немає, а через те, що безголові люди подавали його і доповідали, який він прекрасний. І виконували вказівки Азарова, коли він сказав до 10 січня прийняти всі місцеві бюджети. У нас звикли через коліно гнути. Але так не буде. Без обговорення в комісіях ми бюджет не приймемо. Депутати облради що кнопкодави? Коли я був головою, то теж організовував бюджетні слухання, і вони відбувалися кожного року. І ми приймали бюджет не як в усій Україні. Були області, які приймали бюджет ще до того, як його підписував Президент - це не нормально?
Нам розповідають, на скільки мільйонів збільшився обласний бюджет, а всі забувають на скільки мільйонів зменшилися районні бюджети. Районні бюджети зараз поприймали на десять місяців. На два місяці грошей не вистачає. Про це мовчать в обласній адміністрації. І кажуть, що свободівці погані, бо вони не прийняли бюджет. А коли почали викликати керівників комунальних структур, то виявилося, що на купу статей не вистачає грошей!
Так само вийшло з центром екстреної медичної допомоги. Вийшов Джус і розказує, які депутати погані, що не приймають рішення по екстреній допомозі. А в чому суть? Ще у вересні обласна адміністрація мала подати на розгляд ради проект створення центру екстреної медичної допомоги. Але вони про цей проект чи забули, чи просто не підготували. Це свідчить про фаховий рівень керівників облдержадміністрації. Коли з 1 січня в дію вступає закон про бюджет, а кожна дитина вже знає - щоб реорганізувати структуру, то на це потрібно два місяці. Тобто, 1 листопада, як мінімум, потрібно було повідомити людей про реорганізацію. Вони "профукали" це, а тепер приходять і розповідають, що це погана обласна рада. Та ні, хлопці, це ви свою "срамоту прикриваєте фіговим листочком". Тепер Азаров дав їм ще два тижні на вирішення питання. А ситуація з неподачею заявки на закупівлю імунобіологічних препаратів, ліків від СНІДу та гемофілії? Хто в цьому винен - депутати? Ні! - адміністрація. З тієї самої причини не приймається і бюджет області. Та ж сама адміністрація повинна була дати його на розгляд депутатам раніше, щоб вони могли ознайомитися з ним, опрацювати питання, внести пропозиції з урахуванням потреб міста Тернополя та районів області.
І останнє питання - Ви відчуваєте себе "своїм" у Тернополі?
Так. Головне, щоб не я себе відчував "своїм", головне, щоб мене "своїм" сприймали. Ще під час виборчої кампанії багато спекулювалося на темі "чужий, зайда". Я повторюся, що були вже такі народні депутати, від яких Тернопільщині "толку" було мало, причому, "свої"! І що це -добре? Суть не в тому, місцевий ти чи ні, а в тому, як ставишся до своїх обов'язків. Депутат може бути місцевим, але його обрали і п'ять років не бачать, а може бути не місцевим і робити ті справи, які, наприклад, роблю я.
Теги → ВО Свобода Олексій Кайда Тернопіль укрнет
