Ми з номера в номер публікуємо розслідування про те, як в Тернополі декому легко отримати безкоштовно земельну ділянку. Пишемо про землю, яку віддають нібито під гаражі, сади, приватні будови. Та якщо у вас немає порозуміння з місцевою владою, то, мабуть, навіть ділянка, на якій живете, може стати не вашою… Прийдуть люди, зрубають багаторічні дерева, знесуть паркан і скажуть: "Тут буде котедж!". Це не буремні 90-ті, а реалії місцевої політики…
В редакцію газети "Тернопіль Вечірній" звернувся тернополянин Руслан Старжинський, що живе на вулиці Овочевій,4 у приватному будинку. Це північний мікрорайон, що зараз активно розбудовують та забудовують. Чоловік з квітня 2016 року разом з родиною намагаються приватизувати ділянки, якими вони користуються, за словами Руслана, з діда-прадіда. Житлові будинки родина узаконила раніше, а от землю поруч, якою опікуються, оформити так і не вдалося.
"З діда-прадіда ми користуємося земельною ділянкою площею 52,25 сотих. Земля перебувала у постійному користуванні. Там стоять будинок, росте сад, який висадили ще в 1947 році", —розповідає чоловік. — "У червні 2007 року було нарешті передано ділянку 0,06 га моїй матері. В 2012 році мама просила передати міськраду землю, де зараз сад. Це 0,04 га. Та їй відмовили. Відмови міськради тривають довго. Хоча в діях моїх батьків немає нічого незаконного, тому що 0,10 га - це норма для міських жителів. У батьківському будинку зараз проживає 3 сім'ї: я з дружиною та двома дітьми, сестра з чоловіком, а також мої батьки".
У травні 2016 року Руслан звернувся в міську раду, щоб отримати дозвіл на відведення земельної ділянки до 0, 0998 га на Овочевій, тобто на тій території, де є батьківська земля. До заяви додав графічні матеріали. "Та на сесії мені не погодили заяву. Говорили, що це суперечить новому плану".
Руслан не здається. І за кілька місяців повторно подає документи до ЦНАПу, щоб приватизувати ділянку. Та у відповідь отримує несподіванку. Землю, яку просив чоловік, уже віддали іншим людям.
"Підозрюю, що викопіювання і схеми, які я надавав у раду, використали. Бо як інакше вони могли поміряти ділянку. У мене ж там паркан, мама постійно вдома, та й собаки на подвір'ї. Мабуть, депутати одразу знали, що ділянка моїх рідних уже комусь "притримана". І байдуже, що ми платили за землю податок",- продовжує пан Руслан.
Землю, яку просили члени родин Руслана Старжинського на вул. Овочевій, депутати Тернопільської міської ради роздали людям, чиї прізвище не раз зустрічаються на сайті мерії серед щасливих власників інших наділів.
І землю на Овочевій ці люди теж отримали безкоштовно, скориставшись своїм Конституційним правом. Ним в сесійній залі оперував і пан Руслан, але Конституція для кожного працює по-різному…
"За сім місяців після того, як я просив землю, її віддали під двоповерхові котеджі трьом особам: Кедик, Крівінський та Стефанишин. Як потім я сам з'ясував, Кедик Тарас Станіславовивч - це працівник комунального підприємства, бо я з ним колись працював, продавав йому плитку. Стефанишин - це син власника фірми, яка постачає міськраді бетонні констуркції, а Крівінський - то син бізнесмена. Та я все таки в січні подав документи в ЦНАП, але отримав відмову, де вказано, що земля уже зайнята, належить такимто людям".
17 квітня 2017 року Руслан прийшов на сесію міськради, щоб запитати депутатів, чому так сталося.
"На сесії я говорив як є, що в моєму садку, обгородженому, дали землю таким толюдям. Мене "затикає" Надал разом з депутатом Андрієм Шкулою, кажуть, що я не вмію читати картку, бо віддали не мої, а сусідні ділянки. На тій сесії Кедику та решті мали уже затвердити проекти і передати ділянки у приватну власність, але мабуть через мій виступ депутати це питання перенесли на доопрацювання",- каже Руслан.
Родина подала до суду. І перше рішення сесії щодо землі для "Кедика і КО" скасували. Та не надовго. Згодом міськрада погодила нове рішення, згідно з яким віддала цим людям землю, але за 300 метрів від тієї, яку вони просили раніше.
"Ті три ділянки, до речі, вже об'єднали під одну і будуватимуть багатоповерхівку. Як на мене, це доводить, що ці люди просто підставні особи", — впевнений Руслан. - "Та я знову подаю документи в ЦНАП, мені знов приходить відповідь, що земля вже зайнята. Її виділяють для трьох жінок похилого віку (83, 79 та 76 років), жителям районів області. При чому намальовані ті самі котеджі, просто іншим людям. Ми знову через суд це скасували".
Для розуміння, розробка проєкту на сесію — не безкоштовна. Слід заплатити кілька тисяч людям, які (якщо по-простому) грамотно виміряють землю, перенесуть контури її меж на папір. Першого разу за папери Руслан заплатив понад 3 тис. гривень. Та довелося розробити новий проєкт і заплатити ще стільки само.
"У міськраді нам сказали, що наш проєкт на землю перетнув "червоні лінії", де має бути дорога. Я уточнив, чи якщо зменшити ділянку, зможу подати проєкт на сесію, отримав офіційну відповідь, що, так, це можливо. Я зменшую проєкт, витрачаю ще раз приблизно три тисячі гривень, подаю в раду і знову приходить відповідь, що ту саму ділянку вже надали Галенді Дмитру, 22-річному хлопцеві із села у Збаразькому районі та Ігореві Дудару — жителю Ланівців. Ми подаємо позов до суду, та це уже нічого не вирішує", — констатує Руслан.
Історія Руслана та його рідних — це три роки життя у поліції, міськраді, судах серед заяв, звернень та листів. Зараз, за словами чоловіка, відкрито кримінальне провадження щодо зловживання впливом посадовими особами мерії, а ця справа — на особистому контролі у нового прокурора області.
За словами Руслана, йому вдалося поспілкуватися з ним та знайти підтримку.
Теги → Тернопіль
