На днях у фундації "Справа Патріарха Йосифа" відбулося засідання круглого столу на тему "Церква - Медіа - Суспільство". Йшлося про співпрацю сучасних ЗМІ з церквою, донесення до суспільства певних релігійних меседжів та проблему з браком кваліфікованих спеціалістів, які б професійно писали на тему релігії.
"Цього року ми пригадуємо 50 років з часу звільнення з тюремного ув'язнення Патріарха Йосифа Сліпого, - відзначив отець Андрій Романків. - Звичайно є виставки щодо цієї події, але ми хотіли у фундації провести ряд таких цікавих ініціатив, щоб продовжувати справу патріарха Йосифа, який був відданий церкві і державі. Тому, щоб діалог між церквою і суспільством був тісніший ми вирішили провести спільний круглий стіл між представниками церкви та ЗМІ".
Своїм досвідом щодо співпраці церкви, держави та медіа поділився доктор наук соціальних комунікацій, викладач Українського Католицького університету Михайло Перун.
"Як проголошувати Євангеліє в добу інтернет? З одного боку дуже складно, а з іншого це дуже просто, - відзначив Михайло Перун. - Отже церква є комунікативною інституцією, а тому повинна поширювати Євангеліє по цілому світі. Як це зробити практично в Україні і як це роблять приміром за кордоном. Приміром в Італії, один із національних каналів щотижня транслює з одного із італійських містечок на цілу країну літургію. Щотижня це інший регіон, але знімають літургію отці, тобто її транслюють на цілу країну професійно. Друга ініціатива щодо праці між друкованими виданнями і церквою. В Україні релігійні видання є цінні, але їх читають тільки ті, хто ходить до храму. За кордоном є щоденна чи щотижнева газета, яка виходить під патронатом церкви. Там є новини політики, спорту і є церковна сторінка. Нема у нас подібного феномену.
У нас церковні газети сфокусовані тільки на церковне життя.
І нарешті третє - в Україні так само як і в Тернополі практично немає професійних журналістів, що займаються тільки церковною тематикою.
Маємо дуже мало сайтів що приділяють увагу церкві.
Приміром в Італії це 5,5 тисяч сайтів що висвітлюють життя католицької церкви".
Щодо поліпшення співпраці церкви і мас-медіа, Михайло Перун порадив, що варто було б провести підготовку спеціалістів по християнській тематиці, створення спільних якісних, цікавих для суспільства проектів церкви і мас-медіа, це може бути проект українське Різдво з колядками в сучасній інтерпретації. В Україні дуже мало цікавих інтерв'ю на релігійну тему, треба знову ж таки писати так, щоб було цікаво читати не тільки тим людям, що ходять у церкву.
Михайло Перун зауважує, що вплив церкви на суспільство через призму ЗМІ має важливу виховну функцію. Особливо яскравий приклад у 30-их роках.
"У 30-их роках в Америці починають продукувати фільми порнографічного характеру, - каже Михайло Перун. - Відтак у церкві створюють легіони пристойності - католики виходили на вулиці і ставали біля кінотеатрів і з транспорантами "Не ходіть на цей фільм - він впливає на вашу моральність". Люди перестали ходити, касові збори впали і Голівуд перестав знімати ці фільми. Тому вплив церкви був дуже вагомим".
Наприкінці розмови, доктор наук соціальних комунікацій зазначив, що церква заохочує, підтримує і хоче співпрацювати у ділянці соціальної комунікації.
"Церква має нести виховний момент, наповнювати християнським змістом, - сказав на зустрічі отець Андрій Говера. - Ми готові до співпраці, ми відкриті для усіх ЗМІ і хочемо, щоб діалог між церквою, суспільством і медіа був тіснішим і продуктивнішим".
