Преображення Господнє - великий, світлоносний, радісний празник. Великий цей празник тим, що люди, а саме три святі апостоли - Петро, Яків та Іван, вперше побачили Божественну славу Господа нашого Ісуса Христа.
Світлоносний - тому, що слава Божества Христового відкрилася апостолам у вигляді невимовного світла, яке вони могли порівнювати тільки із світлом сонячним або білизною снігу.
Радісний - тим, що в осяяній Божественною славою плоті Ісуса Христа люди наочно побачили ту славу, яка наготована Богом у житті вічному всім, хто любить Його, коли за словом Євангелія " праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього".
Сподобитися стати учасниками цієї Божественної слави - це мета нашого життя в Христі і зміст усіх наших духовних подвигів. Як ступити на цей шлях, навчає нас свято.
Що вимагалося від святих апостолів перше ніж вони стали свідками славного Преображення Господнього? Вони залишили все, навіть своїх співбратів апостолів біля підніжжя гори, потім вони вийшли на високу гору і тільки тоді сподобилися стати очевидцями Божественної слави Господа Ісуса Христа.
Сходження святих апостолів на гору Фавор для нас символічне. Воно говорить про те, що кожний з нас, хто прагне Богопізнання і через нього успадкування життя вічного, повинен залишити все, тобто не тільки гріховні звички чи низькі уподобання, але зрештою повинен зректися всього, що перешкоджає його духовному зростанню. Очищаючи серце своє від усякого гріха та зміцнюючись Божою благодаттю, ми маємо сходити від сили до сили і від чесноти до чесноти. "Прийдіть і сходьте на гору Господню!" запрошує свята Церква. Поспішаймо вслід за цим прекрасним, що кличе нас, голосом. І там ми побачимо незвичайне світло. Адже лице Христа засяяло, як сонце, одежа Його стала білою, як сніг. Як сонце воно зібрало те первісне світло, яке сотворив Господь на початку творення Свого. Він осявав цілий світ і світло Його розходилося всюди - і на небі , і на землі. Тому тільки духовно наготувавши себе за цього життя, ми можемо з милості Божої стати спадкоємцями майбутнього життя вічного.
Йдімо вслід за Ним, йдімо за Христом і будемо в серці відчувати те світло фаворське. "Його слухайте!" - звертає до нас свій поклик свята Церква. І ми відчуємо ту радість, яку колись відчували апостоли Христові на горі Фавор.
Слухаймо Того, Котрому слава, велич і честь на віки вічні!
о. Богдан ЗІНЧЕНКО,
член Національної спілки журналістів України.
Теги → Тернопіль
