Михайло Рудзінський: «Якщо виховаємо кожну людину духовно багатою, тоді матимемо цивілізовану державу»

08 Тра 2019 / 09:34 | Переглядів: 1318

Михайло Рудзінський 4

Михайло Степанович Рудзінський - відомий український педагог і музикант, який віддав 40 років вихованню обдарованої молоді краю у Тернопільському музичному училищі ім. С.Крушельницької. У цій кузні музичних талантів, випускником якої був і сам, Рудзінський пройшов шлях від рядового викладача до директора закладу. Паралельно з педагогічною роботою він активно займався музичною діяльністю - був керівником двох популярних на Тернопіллі та поза його межами ансамблів та учасником багатьох міжнародних конкурсів. З виходом на пенсію після чотирнадцяти років керівництва Михайло Степанович залишив посаду директора, проте й надалі піклується рідним закладом. Уже майже два роки він - радник нового директора тепер уже музичного коледжа - Лариси Римар. За час музично-педагогічної та адміністративної роботи Рудзінського удостоювали високих державних, освітянських, церковних та громадських відзнак і нагород. А його вихованці постійно привозять із різних музичних конкурсів призи і премії. З ініціативи Лариси Римар у третій день цьогорічних Великодніх свят відбувся концерт класу ударних інструментів з нагоди сорокаріччя педагогічної діяльності Михайла Рудзінського. У ньому взяли участь його вихованці, серед яких були й такі, що виступали разом зі своїми учнями. Спогадами про основні віхи свого життя Михайло Степанович поділився нашій кореспондентці.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Рудзінський Михайло Степанович народився 29 серпня 1956 року і с. Плебанівка Теребовлянського району Тернопільської області.

Закінчив Тернопільське державне музичне училище ім. С. Крушельницької по класу ударні інструменти (1976, викладачі Б.Ф. Процак, О.А. Піковець) Одеську державну консерваторію ім. А. Нежданової по класу ударні інструменти (1981, клас викладачів В.І. Вотріна, В.О. Лісіци).

З 1979 року працює викладачем по класу ударних інструментів, ансамблю, диригування у Тернопільському державному музичному училищі ім. С. Крушельницької (1979-2003), з листопада 2003 року за результатами таємного голосування колективу училища Михайла Рудзінського обрали директором цього навчального закладу. З 1 вересня 2017 року він - радник нового директора закладу.

Михайло Степанович є автором методичних розробок, перекладів для духових та ударних інструментів, був керівником ансамблів "Тернопіль-брас" (1994-1999), "Збруч" (1999-2003), учасником Міжнародних фестивалів (Іспанія, Франція, Німеччина, Люксембург, Бельгія, Польща та ін.).

Випустив десятки випускників, які неодноразово були лауреатами міжнародних та всеукраїнських конкурсів, з них 96 % навчаються або закінчили консерваторії та мистецькі вузи України та Європи.

За період роботи в навчальному закладі нагороджений знаком "Відмінник освіти України"; орденом "За заслуги" ІІІ ст.; грамотою Національної спілки письменників "Київське земляцтво"; почесною відзнакою міського голови м.Тернополя; грамотами Тернопільсько-Зборівської єпархії за підписом архієпископа і метрополита Василія Семенюка; грамотами Міністерства освіти і Міністерства культури України, а в 2016 р. отримав почесне звання "Заслужений діяч мистецтв України" та визнаний переможцем конкурсу "Людина року - 2014" м. Тернопіль.

Михайло Рудзінський 3

На фото: М.Рудзінський разом із новим директорором музколеджу Ларисою Римар

Уже не вперше, даючи інтерв'ю різним змі Михайло Степанович завжди наголошує, що його життєва дорога дуже подібна до творчого шляху будь-якого випускника музичного училища доби моєї молодості.

"Як більшість моїх ровесників, які прагнули пов'язати власну долю з музичним мистецтвом,я брав участь у сільській самодіяльності. Тоді був активним учасником духового оркестру сільського Будинку культури (керівник В. І. Музика). А першої музичної грамоти мене навчили в Теребовлянській музичній школі. У юні роки я також брав участь у різних конкурсах і творчих звітах Плебанівської восьмирічки. Не забарилися і перші успіхи - ще в шкільні роки неодноразово перемагав на конкурсі "Творчість юних"", - зазначає Михайло Рудзінський.

Малого Михайлика змалку тягнуло до музики і ця жага до мистецтва з роками посилювалася. Уже тоді були й люди, які бачили у ньому талант і сприяли його розвитку.

"Найсвітліші спогади про навчання в школі та нашу першу вчительку-маму Іванну Мар'янівну Жарську. Ще пригадую: заходить завуч Степан Андрійович Жарський до класу. Оголошує: "Зараз, діти, всі йдіть додому, беріть відра, бо о 13.00 поїдемо в колгосп збирати картоплю. А ти, композиторе Лисенку, йди до музичної школи". Таке звернення піднесло мене на сьоме небо, і не тому, що я не хотів фізично працювати, а тому, що музична школа для дитини - це свого роду духовний храм. У 13 років я вже з братами Шенгерами (Володимиром та Іваном) відіграли перше весілля. Не можу не згадати мого діда Михайла. Моя рідна ненька казала, що я з тією музикою такий, як мій дід. Навіть під час гарячої пори жнив він двічі на тиждень, незважаючи на чимале господарство, сідав на велосипеда та їхав "на пробу" (репетицію) духового оркестру (під керівництвом п. Козака) Теребовлянської просвіти, - згадує Михало Рудзінський.

Тож наступний вступ обдарованого сільського юнака до Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької, а після нього до консерваторії - закономірний шлях професійного музиканта періоду 70-80 років минулого століття.

"Тоді освіта була в більшій пошані, аніж зараз. Проте, на мою думку, справді професійним музикантам вона не завадить і нині. Мій вступ до музичного училища - це окрема тема. Педагоги тепер уже рідного мені закладу, які тоді навчали, були настільки професійними й духовними, що я просто губився, але водночас, завдяки великій праці та наполегливості, пристойно закінчив училище й вступив до консерваторії. А вона - це той 3-й (після ДМШ та музичного училища) професійний храм, через який повинні пройти всі професійні музиканти". - вважає відомий музичний діяч і педагог.

Поряд із педагогічною роботою у Михайла Рудзінського минуло стільки ж років творчої діяльності. Здавалося, якби не займався вихованням юних музикантів та адміністративною роботою, то у творчому плані, хоча і так вагомі успіхи, міг би досягнути ще більшого? Однак маестро не жалкує, а вважає, що йому просто фортунило працювати з прекрасними молодими талановитими людьми.

"Воістину - наша українська молодь золота. Коли в мене питають, чи є в мене любимі учні, то я завжди відповідаю, що мої учні, це немов мої рідні діти, всі вони для мене любимі. Феномен студентів музичного училища це те, що вони хочуть вчитися і тому є добрі результати. 96% моїх випускників закінчили консерваторії", - стверджує Михайло Степанович.

Михайло Рудзінський 1

На фото: М.Рудзінський зі своїми вихованцями О.Пахомовим - солістом національної опери України, І.Мазепою - саундпродюсером, аспірантом Київського університету культури та І.Марущаком - концертмейстером групи ударних інстструментів Симфонічного оркестру Тернопільської обласної філармонії

Упродовж багатьох років паралельно з педагогічною роботою Рудзінський керівником ансамблів "Тернопіль брас", потім ансамблю "Збруч", учасники якого - викладачі училища. З цими творчими колективами співпрацювали такі знані виконавці: Любов Ізотова, Ярослав Лемішка (народні артисти України), Борис Репка (заслужений артист України), Іван Громик, Ігор Николишин (заслужені працівники культури України), неперевершені Марія і Віктор Конкульовські та багато інших. Географія наших поїздок на фестивалі: Польща, Німеччина, Іспанія, Бельгія, Люксембург і т.д. Це великий досвід практичної роботи, який мав позитивний вплив і на педагогічну роботу. І власне все це імпонувало життєвому кредо Михайла Рудзінського.

Життєвим кредо Михайла Рудзінського є професіоналізм і духовне виховання нації. "Яскравим прикладом, до чого призводить бездуховність, є досить велика частина населення Донецької і Луганської областей. Також вважаю, що патріотом повинен бути кожен українець", - наголошує Михайло Степанович.

Будучи директором музучилища разом із очолюваним ним викладацько-студентським колективом Рудзінський не стояв осторонь знако­вих політичних подій в Україні, що відбулися останніми роками. Ми підтримували прогресивний курс України як творчістю, так і кон­кретною, безпосередньою уча­стю у Помаранчевій та Революції Гідності. Бо бути байдужим, коли у тобі живе справжній український дух, дух патріота, я не міг, тому виходив на Майдан разом із студентами.

Продовжують радувати свого творчого наставника високим рівнем і патріотизму, і музичного мистецтва й нинішні покоління його студентів. Його вихованці неодноразово привозили з різних конкурсів високого ґатунку винагороди. Не став винятком ІІ Всеукраїнський конкурс молодих виконавців (ансамблів) на ударних інструментах імені Людвіга Котлара, що відбувся минулого місяці у Рівному.

"Приємно, що журі цього престижного музичного форуму відзначило високий рівень виконання різних класичних музичних творів моїми вихованцями. Зокрема четвертокурсника Андріч Яков'яка відзначило першою премію, третьокурсника Ярослава Настюка - другою і другокурсника Олеся Судомира - третьою преміями, а також третьокурсник Андрій Облещук став дипломантом конкурсу. Усі вони разом у складі ансамблю ударних інструментів Тернопільського музичного коледжу імені Соломії Кукрушельницької вибороли "Гран-прі" в номінації "Ансамблі". Разом зі мною до цього успіху колектив готувала концертмейстер Юлія Петрівна Даньків. У програмі виступів ансамблю наших вихованців були такі твори: "Скерцо" Й.С.Бах, "Текіла" Чак Ріо у моєму перекладі, "Іспанська картинка" Майс Девіс та спеціальний твір "Барабанний бій" М.Рудзінського", - гордий за своїх вихованців Михайло Рудзінський.

Михайло рудзінський 2

На фото: М.Рудзінський зі своїми колегами та учнями різних років

Тож, Михайло Степанович як людина з багатим внутрішнім світом, не може дозволити собі бути байду­жим до того, що його оточує, бе­реться за добрі, світлі справи, щоб покращити життя іншим. Бо саме так йому велить совість.

За словами Михайла Рудзінського, нація починається з культури і духовності: "Якщо кожна молода людина буде духовно багатою, то тоді ми зможемо побудувати нормальну цивілізовану державу, про яку ми мріямо і яку ми хочемо залишити для дітей та внуків. Ще стародавні греки казали: "Справжнє мистецтво очищає людські душі", а іншими словами: музика, поезія, живопис повинні піднімати нас над буденністю життя й нагадувати, що людина божественна за своєю природою, а також повинна бути духовно досконалою істотою", - наголошує Рудзінський.

Дорогий, Михайле Степановичу, від імені пошановувачів Вашого мистецтва та вихованців різних років зичу Вам міцного здоров'я і незгаснучого творчого натхнення як для педагогічної і культурно-мистецької роботи, так і для громадської діяльності!

Спілкувалася Ірина ДЕМЧУК

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.