Відома телеведуча Тернопільської філії Національноіі суспільної телерадіокомпаніі Украіни (колишнього ТТБ) Ірина Демчук з дитиства прагнула стати співачкою. І в юні роки впевнено прямувала до своєї мети. Вступила до державного музичного училища ім. Соломіі Крушельницькоі, а згодом навчалася та закінчила інститут мистецтв Тернопільського педуніверситету ім. В Гнатюка. Бог наділив талановиту дівчину рідкісним голосом - колоратурним сопрано, але іі душа лежала до естради. Ірина постійно вдосконалювала свої здібності, але з одруженням та народженням донечки талановитій співачці довелося припинити вокальну діяльність. Однак Ірина не порвала з музикою та співом. Працюючи журналісткою на телеканалі ТТБ, який нині реформували у філію НСТУ, Демчук з-поміж інших веде музичні програми, в яких спілкується із зірками української естради. Саме вони й надихнули Ірину повернутися до вокалу. Нещодавно вона записала дві нових пісні, одну з них з донечкою - Боженкою, у якої теж гарний голос. Про це та інше в інтерв'ю, яке Ірина Демчук дала кореспондентові "Тернополя вечірнього".

- Ірино, від кого Вам передався співучий талант і хто поставив голос Ірині Демчук?

- Окрім дідуся у моїй родині ніхто не співав. Тож, мабуть, саме від нього мені передався вокальний талант. У музичному училищі ім. Соломіі Крушельницької мене цьому мистецтву навчала викладач Валентина Болотна, яка свого часу поставила голос співачці Софіі Ротару. Пізніше своі здібності я вдосконалювала у відомого фахівця зі співу Олександра Бурміцького.

- У юнацькі роки Ви впевнено йшли до омріяної мети, успішно долали на її шляху труднощі і навіть здобували успіхи. Але сімейні обставини на тривалий період змусили Ірину Демчук припинити вокальну діяльність.

- Дійсно, у зв'язку з народженням дитини концертну діяльність довелося припинити. Однак я завжди залишалася поряд із нею. Працюючи журналісткою на ТТБ, завдяки моїм тодішнім керівникам Романові Михайловичу Заяцю і Ларисі Романівні Михальській я завжди мала можливість вести музичну тематику. Доводилось часто брати інтерв'ю у відомих зірок. Саме спілкування з ними змотивувало мене до повернення на сцену.

- До чого Вас спонукає ця мотивація?

- Перший із чинників, який мене спонукає повернутися до вокалу, виник під час інтерв'ю із артистами. Бесіди з ними налаштували мене на думку, якщо Господь дав талант, то гріх його не проявити.

А другий - вирішила здійснити свою даню мрію та заспівати разом із донечкою Боженкою, яка теж має неабиякий голос. І третій чинник - у мені розпізнали талант, який дав Всевишній і тому я співаю для людей, щоб донести до них пісню. І це для мене є дуже дорогим.

- Чим для Вас є пісня у власному виконанні?

- Ми - украінці маємо в своій крові дуже круту річ - це пісня. У всьому світі нас асоціюють як співочу націю. Людина, яка має голос і відчуття пісні, що йде з середини, робить це не задля самовихваляння. Я співаю, щоб жити, а живу, коли співаю. Думаю, що людина, якій довірилась пісня, не може не виконувати її з душею. Щоправда, зараз з'явилося дуже багато артистів і ще більше музики. Таке враження, що співають усі, в кого є рот. Для мене ж пісня є моєю внутрішньою потребою поділитися радістю, звільнитися від болю чи додати собі сил. Саме такою підтримкою вона є для мене.

- Нещодавно Ви записали дві нові пісні. Хто сприяв Ірині Демчук у реалізації творчого задуму?

- Я гадаю, що мені просто пощастило зустрітися з творчими людьми, які для мене пишуть пісні. Співпрацюю з поетами Лесею Любарською і Михайлом Гандзолою, з композиторами-оранжувальниками Ігорем Ващишиним та Юрієм Майдаником - це наш музичний бомонд, професіонали з великою літери.

- Про що йдеться у Ваших нових піснях. Які в попередніх про любов - розділену і ні?

- Справді, більшість мого пісенного репертуару про любов, кохання. А тепер одну із нових пісень присв'ятила батькам. Ми так рідко дякуємо найдорожчим людям - мамі і татові за все, що вони дали нам у житті. Тож я вирішила це зробити в пісні. Вона так і називається "Батькам". Слова до пісні написала Леся Любарська, а музику і оранжування до неї здійснив Ігор Ващишин.

Цього року з'явилася ще одна, написана на слова Михайла Гадзоли та музику й оранжування Юрія Майданика, моя пісня "Мамина радість". Її я виконую з моєю радістю - донечкою Боженкою.

- Які Ваші наступні творчі плани у вокальному мистецві?

-Мрію про свій аудіальбом. Ще співрацюю з талановитим відеографом

Віталієм Скорпіоном. Пісня триває на сцені 3-4 хв, а скільки потрібно вкласти душі і праці, шоб показати той хороший результат. Докладатиму й надалі усіх зусиль, щоб реалізувати своє покликання.

- Зичу Вам незгаснучого творчого натхнення і нових успіхів як у вокальній, так і в журналісткій діяльності!

-Дякую, бажаю і вам наснаги до масмедійної творчості, а читачам "Тернополя вечірнього" збуття усіх заповітних мрій і бажань!

Спілкувався Нестор МОРОЗЕНКО.

Теги → Ігор ващишин Ірина Демчук Роман Заяць Валентина Болотна Лариса Михальська Леся Любарська Михайло Гандзола Олександр Бурміцький особистості Тернопіль укрнет Юрій Майданик