Згідно з вимогами нових держстандартів (ДСТУ 3662 - 2015), які мали вступити в силу з 1 січня і відтермінували у виконанні до 1 липня, буде відмінено другий ґатунок при заготівлі молока, - повідомив на прес-конференції перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживчслужби в області Володимир Богоніс.
- Досі при закупівлі в сільгоспвиробників молоко поділялося на чотири сорти: екстраклас, вищий і перший ґатунки і другий сорт. В екстракласі допускалося до 100 соматичних клітин і бактеріальної забрудненості. У вищому ґатунку - до 300 тисяч на сантиметр кубічний, в першому - до 500 тисяч і другому гатунку - до 3 мільйонів забруднення мікробних клітин і соматичних тіл. Практично все молоко, що йшло на молокозаводи із особистих селянських господарств, відносилося до другого ґатунку.
Здійснюючи євроінтеграційні процеси, Україна, за словами пана Богоноса, поступово адаптує до вимог Євроспільноти вітчизняні держстандарти, в тому числі й щодо сільськогосподарської та переробної продукції.
-Якщо взяти згідно з європейськими стандартатами, то в країнах ЄС дозволяється реалізувати в торгових мережах тільки те молоко, яке за нашими критеріями відповідає лише екстракласу. В Україні ще в 2004 році намагалися наблизити держстандарти щодо заготівлі молока на переробні підприємства, наблизивши їх до європейських. Але в силу як економічних обставин, так і політичних ситуацій тоді не вдалося зреалізувати задуманого. Нині цю новацію впроваджуватимуть поступово.
Як зазначає Володимир Васильович, здаючи на переробні підприємства другосортне молоко, селяни втрачають на цьому майже 50 відсотків коштів.
-Коли переробне підприємство приймає молоко другого сорту, то для того, щоб воно стало безпечним для споживання, затрачає багато коштів і чимало часу. Для цього застосовують додаткове дослідження сировини, Також при виявленні великого мікробного забруднення соматичних клітин проводиться подвійна пастеризація. На це йдуть затрати, які впливають на ціну молока. І якщо селяни при його виробництві дотримуватимуться гігієнічних норм першого ґатунку, то це буде зовсім інша закупівельна ціна. Другосортне сире молоко купують дешевшими від першосортного цінами майже на 50 відсотків.
На запитаня, що потрібно зробити особистим селянським господарствам, щоб підняти якість і безпечність сирого молока?, - перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживчслужби в області Володимир Богоніс наголосив, що під час доїння у першу чергу треба дотримувались елементарної гігієни як самих власників тварин, так і їхніх корів.
- Необхідно, щоб були чисті руки, щоб доїли в рукавичках, щоб належно обробляли гігієну вимені, щоб дотримувалися відповідних вимог при фільтруванні молока, щоб мали чисту посудину, в яку зливають молоко. Але основне завдання - це транспортування молока як сировини на переробне підприємство. Ідеальний варіант, коли доять доїльними апаратами і зливають в спеціальне обладнання й після цього молоко перевозять на переробне підприємство.
За словами Володимира Богоноса, найефективнішим у молокозаготівлі є так званий "холодильний ланцюг" від виробника до переробника.
-Якщо люди створюватимуть сімейні ферми і кооперативи, а держава сприятиме їм у придбанні доїльних апаратів, то такі селяни не триматиматимуть одну-дві корови, а захочуть мати їх три-п'ять, а то й більше. Якщо такий селянин матиме декілька корів, то він щодо здачі молока напряму контактуватиме з переробником. І при цьому йому доведеться або десь купувати, або на вигідних умовах орендувати в молокозаводу холодильне обладнання. І цей холодильний ланцюг, який піде від виробника до переробника, суттєво зменшить бактеріальне забруднення молока.
Оксана АНДРУЩИШИН.
