Недавно виповнилося два роки, як тодішній молодий амбітний нардеп Степан Барна очолив нашу область. А ще Степан Степанович вдруге названий одним із кращих голів ОДА. Отож кілька запитань голові Тернопільської облдержадміністрації від"Нашого ДНЯ" про зроблене, плани на майбутнє і непросте сьогодення.

- Степане Степановичу, за версією Комітету виборців України ви знову увійшли у п'ятірку кращих управлінців регіоном, зокрема посіли четверту сходинку. Рейтинг складений за підсумками соціально-економічного розвитку області у першому кварталі цього року. На Тернопільщині суттєво зросло промислове виробництво, область стала більше експортувати різноманітних товарів, у тому числі і сільськогосподарських. Збільшилися темпи житлового будівництва… А як Ви самі оцінюєте те, що Вам уже вдалося зробити на посаді голови ОДА?

- Для мене показово є те, що завдяки спільній позиції, можливо, вперше за всю історію області, голів ОДА, обласної ради і навіть міської, можна зробити багато доброго і корисного для краян. Адже що таке цифри чи певні якісні показники? Це - і наповнення місцевих бюджетів, і зайнятість населення, це - життя людей.

- Однак, за статистикою, рівень середньої заробітної плати на Тернопільщині - досі один із найнижчих у державі. У лютому він, наприклад, становив 4790 гривень.

- Ми зробили аналіз рівня цього показника - і я скажу, що в нас ситуація не така вже й погана. По-перше, на третину зменшилася заборгованість із зарплат. По-друге, прошу врахувати, що за два останні роки рівень середньої заробітної плати в області зріс удвічі - на 2273 гривні і відставання від середньодержавного показника скоротилося до мінімуму. Треба також виходити із зайнятості населення, адже більшість працюючих у нас - у бюджетній сфері. Тут найбільша кількість посад роздріблених, трапляється люди працюють на 0,25 ставки. Якийсь час в області була модною тенденція влаштуватися на роботу за принципом: аби зачепитися. І це зараз дається взнаки. Проблему вирішуємо і максимально напрацьовуємо можливість підняття середньої заробітної плати.

- Тернопільщина - лідер за кількістю новостворених територіальних громад. У той же час багато населених пунктів досі працюють по-старому. Чи можете переконливо сказати, що такі об'єднання вже покращили життя людей?

- Безперечно. Поїдьте у Великі Гаї, Байківці, у віддалену Мельнице-Подільську громаду, в Скорики, Нове село Підволочиського району… Побачите якісні зміни на власні очі, переконаєтеся не з чужих слів. Минулоріч 141 мільйон гривень тільки бюджетних коштів було спрямовано на розвиток інфраструктури територіальних громад. І зараз є достатньо серйозна динаміка з рештою надходжень. За підсумками першого кварталу цього року маємо майже 50 відсотків перевиконання у бюджетах громад. Тобто, це реальні ресурси, які сьогодні можуть допомогти вижити селу. І на зло тим, хто розказував, що децентралізація - це крок на знищення села, виявляється навпаки, повернення до життя. Зверніть увагу і на те, що зараз працює дуже багато грантових програм з комплексної підтримки громад, наприклад, міжнародний проект DOBRE, Проект ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" та інші. Ефективні різноманітні спільні проекти, як закордонні, так і державні, з громадами області. У цьому році, приміром, ми знову плануємо майже 115 мільйонів гривень спрямувати на розвиток інфраструктури територіальних громад завдяки державній субвенції. Із них - 10 мільйонів на Шумську громаду (минулого року - 25 млн. грн.) і два мільйони 118 тисяч гривень отримає Великодедеркальська громада. Чому навів цей приклад? Бо донедавна про Шумщину відгукувалися як про віддалений і забутий Богом та владою район. Мільйонні субвенції тепер там інвестують у ремонт доріг, реконструкцію очисних споруд, енергоефективність… І це прекрасний приклад того, що дає децентралізація.

- Майже 450 мільйонів гривень Міністерство інфраструктури України виділило на ремонт доріг в області. На що вистачить цих коштів, які напрямки є пріоритетними? І чи несуть відповідальність недобросовісні підрядники, коли, наприклад, через півроку після капітального ремонту шляхи знову у вибоїнах та ямах?

- Ці кошти плануємо використати на відновлення однієї з ключових ділянок магістральної дороги "Тернопіль-Дубно". Зараз повним ходом ведуться роботи. Такого масштабного будівництва автошляху в області ще не було. Другий напрямок: Тернопіль-Львів. Щодо недобросовісних підрядників, то більше 15 підприємств, які не виконали якісно будівельні роботи, втратять можливість працювати з органами державної влади Тернопільщини у цьому році. Там, де є правові підстави, ми зобов'язуємо виправити недоліки.

- Наша область - ще й лідер за кількістю заробітчан. Чи справді ми такі бідні, чи просто перестали бути патріотами?

- Як на мене, це - звичайна міграція праці. Людина завжди в пошуках кращого життя і більшої заробітної плати. Якщо ви мене запитаєте, чи є робочі місця у нас на Тернопільщині, відповім, що є більш, ніж достатньо. Однак, чи здатні наші підприємці забезпечити такі зарплати, на які очікують люди? Очевидно, не завжди, тому хтось і виїжджає на заробітки. Але якщо торік в області ми створили 5200 робочих місць, то цього року лише за січень-лютий - 7 тисяч, у тому числі і за рахунок легалізації. Як наслідок, маємо перевиконання місцевих та обласного бюджетів. Тому наголошую вкотре: бізнес, який хоче працювати в області, не отримає жодних перешкод, лише було б бажання створювати робочі місця, платити податки і підвищувати середню заробітну плату.

- Тернопілля - область сільськогосподарська. Земля перебуває в оренді десятка-двох аграріїв і навіть іноземних представників. Селяни нині насправді не мають де заробити, збути вирощену навіть на власному городі продукцію, адже переробна галузь, як така, практично відсутня. Ваше бачення вирішення проблеми, а також, чи можете прокоментувати свою позицію щодо мораторію на продаж дорогоцінних українських чорноземів?

- Нині треба просто змінювати пріоритети. В нас є великі агрохолдинги, які мають від 40 до 75 тисяч гектарів. У мене перше запитання: а скільки у вас працює людей? Якщо на 100 гектарах зайнята одна людина і хтось там прилітає лише на посівну, щоб оглянути поля - так, тут є проблема і її треба вирішувати. Але є приклади інших підприємств. Коли вони працюють не лише в напрямку: посіяти - зібрати, а й створюють робочі місця, дбають про соціальну інфраструктуру. Сьогодні в області є кооперативи, які займаються вирощуванням малини, суниці, маємо такі приклади на Кременеччині. У нас також успішно розвивається садівництво, що дає роботу людям не лише у сезон, а й в овочесховищах протягом року. Можу назвати аграріїв, які розвивають тваринництво, турбуються по-справжньому, щоб села мали перспективу.

Щодо мораторію. Вважаю, що землю треба продавати. Але тільки громадянам України і підприємствам, власниками яких є українці і які зареєстровані в Україні. Причому перепродати можна також лише українській фірмі. Поясню чому. Де-факто, продаж землі вже відбувається давно. Але він тіньовий. Люди перепродують право оренди, спритні ділки вишукують різні хитрі схеми. Тому треба чітко прописати усі правила, щоб у виграші залишилися українці.

- Ви - енергійний, ініціативний і дуже амбітний керівник. Поділіться найближчими планами на майбутнє.

- Будівництво і ремонт доріг. Загалом цьогоріч плануємо з різних джерел залучити на покращення інфраструктури області близько мільярда гривень. І приблизно половина цієї суми, як я казав, піде на дороги.

Наступне. Громади, їхня фінансова підтримка, об'єднання з тими, хто більш спроможний. Іншої перспективи нема. Залучення інвестицій, створення нових робочих місць, тобто те, за чим, насамперед, оцінюють ефективність роботи обласної державної адміністрації.

Ще один напрямок - це відновлення військових частин. Вважаю, одним із найбільших здобутків своєї команди - повернення до Тернополя 44-ї окремої артилерійської бригади, бойового військового підрозділу. Цього року активно ведуться відновлювальні роботи у військовій частині в Теребовлі, де матимуть змогу розміститися близько 700 наших артилеристів. Для цього вже залучили близько дев'яти мільйонів гривень. Виготовляємо проектно-кошторисну документацію з відновлення військової частини у Чорткові, де буде служити близько 500 чоловік.

- Особливу увагу Ви також приділяєте спорту. Варто згадати лише відкриття сучасного басейну у Козовій, будівництво якого розпочали ще майже тридцять років тому, а Вам вдалося довести цей довгобуд до кінця. Тож, думаю, у Вас і в цьому напрямку є не менш цікаві проекти.

- Спорт справді є для мене одним із пріоритетів у роботі. Тому у найближчих планах - відновлення веслувального каналу, який назвемо "Водна арена "Тернопіль". Загальна вартість цього проекту - близько 20 мільйонів гривень. Тут працюємо з міською владою Тернополя і плануємо профінансувати роботи у співвідношенні 50/50 з обласного та міського бюджетів. Коли ідея стане реальністю, зможемо залучити для тренувань та проведення змагань не лише вітчизняні команди, а й зарубіжні. У планах також відкриття міні-футбольних майданчиків зі штучним покриттям не лише у районах, а й територіальних громадах.

А якщо коротко проаналізувати минулий рік - майже мільярд гривень - це були капітальні інвестиції бюджетних коштів в інфраструктуру області. Наша робота - органів державної влади і місцевого самоврядування - торкнулася 500 населених пунктів, втілено більше 500 проектів. Найбільшим здобутком вважаю у сфері медицини сучасний діагностичний центр, який от-от відкриється на базі Університетської лікарні - він обійшовся більш як у 40 мільйонів гривень. Зараз триває робота над створенням сучасного кардіоцентру, куди вклали уже понад 20 мільйонів гривень, і де будуть проводитися операції на відкритому серці.

Щоди системи освіти. За час мого керівництва відкрили нову школу, оновили після капітального ремонту 4 ЗОШ, встановили у навчальних закладах майже 8 тисяч енергозберігаючих вікон, оснастили 88 комп'ютерних класів, закупили 45 шкільних автобусів, створили 15 опорних шкіл.

У нас в області 1050 сіл. Ми зробили по одній добрій справі в половині з них. Якби 25 років втілювали по одній добрій справі, то ми вже мали б 25 нових об'єктів у кожному населеному пункті області. І це - в умовах війни. Ми ще й підтримуємо армію. Але розуміємо, що без економіки не побудуємо міцної держави. Тому, як я зауважував, найголовніше - це залучення інвестицій, створення робочих місць і побудова нової Тернопільщини. У нас є всі шанси стати успішним розвиненим краєм.

Зіна КУШНІРУК,
Головний редактор газети "Наш День", Заслужений журналіст України.

Джерело - "Наш День".

Теги → влада Зіна Кушнірук Степан Барна Тернопіль