Чоловіка Марини Єршової торік забили до смерті. Це сталося 29 січня 2018 року. Вона разом з мамою вбитого Руслана - Галиною Тимофіївною - звернулася до нас, аби розповісти про свою трагічну історію людям. І, можливо, відшукати справедливості. Адже ті, хто забрали життя чоловіка, - досі не покарані.
З Мариною та Галиною Тимофіївною ми зустрілися в одному з місцевих кафе. З собою жінки мали кілька папок з документами, листами, зверненнями. В цих паперах - вся історія загибелі Руслана. Справа вже у суді, але винним в смерті чоловіка вважають одну особу. Рідні ж запевняють, що Руслана вбивало кілька людей…
"Його добили і здали в лікарню вночі як невідомого, повністю обідраного. Ні грошей, ні документів, ні золота при ньому уже не було",- пригадує Марина. - Били кілька людей. Усі вони зараз гуляють на свободі. Ходять та в очі кажуть: "Слава Ісусу Христу". Ніхто ніяких дій, щоб встановити осіб, причетних до вбивства, не робив. Ми самі шукали їх, через знайомих, потерпілих, встановили, хто там був. З десяти причетних трьох викликали в поліцію, а інших - ні. За два роки! Це ж смішно. Тут проглядається свідома зацікавленість".
У день смерті Руслан мав при собі значну суму грошей - понад 30 тисяч гривень, які отримав у спадщину від батька. Чоловік вагався: покласти кошти до банку чи придбати автомобіль.
На районі, де жив Руслан, як і скрізь у Тернополі, є свої неблагополучні компанії. На таку, вочевидь, 29 січня і натрапив чоловік. Все відбувалося в одній квартирі, куди зайшов Руслан…
"Він їх знав (своїх вбивць, - авт.). Часом навіть грішми допомагав, коли просили. Мабуть, вони якось дізналися, що в Руслана в той день були при собі гроші. Заманили на квартиру, щоб пограбувати. Його там просто декілька годин вбивали", - припускають рідні вбитого.
Руслана покалічили так, що дружина ледь упізнала. Каже, що якби не татуювання, то, можливо б, не помітила схожих рис зі своїм чоловіком.
"Штани були сухі, капці - чисті. На руках ні сліду від ударів, нічого. Голова ж така, як м'яч. В нього родимки на лиці великі були, а їх навіть видно не було. Впізнали по татуюванню на руці. Середину всю стовкли…", - пригадує дружина.
Жінки переконані, що Руслана било мінімум п'ятеро людей, але на лаві підсудних сидить, чомусь, лише один, який бере усю провину на себе. Каже, що не мав на меті вбивати, а так захищався.
Та згідно з експертизою, травми, що наніс підозрюваний, не могли призвести до смерті…
"Можна відправити на той світ, аби слідів не було?"
"Загальний стан хворого важкий. Непритомний. Наявні параорбітальні гематоми, набряк та деформація кісток носа, лицевого черепа. Гематоми. Проведені реанімаційні заходи ефекту не дали…", - цитата із запису лікаря з приймального відділення. Її нам надали рідні разом з висновком експерта.
У цьому ж документі йдеться, що тілесні ушкодження, які заподіяли Руслану, наносили не кількома одурами. Тобто чоловіка, вочевидь, били добряче.
"Справу розділили на кілька проваджень. Усіх причетних до вбивства не затримали. Хтось втік з країни. Хтось гуляє по вулиці, де колись ходив Руслан, та усміхаються в обличчя. Виходить, що можна відправити на той світ, аби слідів не було... Ми ж не хочемо нічого, окрім як справедливості", - кажуть рідні загиблого.
Справу розділили та перекваліфікували
Зараз справа Руслана слухається у суді. Та не як групове вбивство, а перевищення меж необхідної оборони, яка потягнула за собою смерть. І на лаві підсудних не кілька, а один підозрюваний.
"Слідство проводилося, але розшук фактично усунувся від розкриття злочину. Особа померла, а відповідальності ніхто не несе", - каже адвокат Юрій Гордєєв.
Ми направимо інформаційні запити до правоохоронних органів, аби глибше дослідити цю історію. Адже випадок, коли злочин у Тернополі залишається не покараним, не перший. Приміром, досі гуляють вільно нападники на екс-депутата міськради Ігоря Турського. Також не названі імені замовників вбивства активіста Віталія Ващенка.
Не хочеться, аби цей перелік продовжувався нерозкритими злочинами.
