Фото: Василь Лабай
У 11-й окремій гвардійській артилерійській бригаді, що у Тернополі відбулися підсумки бойової підготовки підрозділів за перше півріччя 2013 року. Кращим у військовій частині визнано артилерійську батарею капітана Сергій Потякова. Для молодого офіцера, який обіймає цю посаду близько двох років перебувати у числі лідерів не вперше. За відносно недовгий проміжок часу він добився значних успіхів зі своїм підрозділом, а самого офіцера визнано навіть кращим командиром артилерійської батареї Збройних Сил України у 2012 році.
Проявити свої командирські та професійні якості молодий офіцер зумів у повній мірі на першому в історії Збройних Сил України конкурсі на кращий артилерійський підрозділ, що відбувся наприкінці минулого року. На всеармійських змаганнях чіткі дії тернопільського командира не залишилися поза увагою генералів й офіцерів з Генерального штабу і штабу Сухопутних військ вітчизняних Збройних Сил, які оцінювали артилеристів.
— Такий шанс дається один раз у житті, і то не всім, — зізнається кращий командир артилерійської батареї тернополянин капітан Сергій Потяков. — До цього конкурсу готувався дуже відповідально. І особовий склад налаштовував відповідно.
За словами офіцера, під час підготовки основну увагу звертав на спеціальну і технічну підготовку. Акцент робив на виконання нормативів, починаючи від одиночного і закінчуючи груповим у складі батареї. Як показує досвід, якщо нормативи виконуються, то батарея отримує добрий результат. Технічна підготовка — знання матеріальної частини і вивірки, перевірки прицільних пристроїв. Для того щоби влучити у ціль артилеристу варто врахувати чимало чинників, а для цього необхідно багато знати. Але навіть якщо обслуга правильно працює, а гармата не вивірена, то дуже велика помилка буде. Тому перед будь-якою стрільбою особовий склад перевіряє та вивіряє всі прилади. І якщо в комплексі техніка й озброєння готові і особовий склад навчений, то, як провило, проблем не виникає.
На переконання капітана Сергія Потякова, аби бути хорошим командиром, окрім власної фахової підготовки необхідно навчитися працювати і управляти особовим складом. І це, на думку офіцера, найголовніше. Те що його призначили командиром батареї велика заслуга підлеглих.
— У мене як командира також може щось не виходити, але якщо підлеглі толкові, то нашому підрозділу будь-яка справа до снаги. У конкурсі на кращу артилерійську батарею я бачив як “горять очі” у особового складу, їхню жагу до перемоги. Ви просто не уявляєте яке я задоволення отримував від нашої спільної роботи, — каже капітан Сергій Потяков.
Високо оцінив дії усіх артилеристів командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Генадій Воробйов.
— Починати завжди важко, але я дуже задоволений результатами змагань. Адже кожен артилерист виклався на 100 відсотків, продемонструвавши належну професійну підготовку, — відзначив генерал-полковник Генадій Воробйов.
Ці слова скромної вдячності командувача адресувалися й кращому командиру артилерійського підрозділу. Адже він та підлеглі викладаються, що називається, на повну як на змаганнях так і у щоденному військовому житті. Часу на службі командир батареї проводить набагато більше аніж дома. Необхідно постійно працювати з людьми, бо вони найголовніше. І особовий склад свому молодому командиру довіряє.
— За весь час перебування на посаді не пригадую бодай одного випадку, щоби люди мене підвели, — зізнається кращий командир артилерійської батареї. — Я прекрасно розумію, що своїми погонами та кар'єрою завдячую підлеглим. Якщо у будь-якого командира не складаються стосунки з людьми, то який би він не був розумний, гріш ціна йому.
Офіцерську дорогу Сергій обрав не випадково. Він з родини військових. Його батько підполковник запасу Олег Потяков, свого часу, впродовж багатьох років служив у ракетних військах стратегічного призначення. Саме він й прищепив сину світоглядні погляди про Вітчизну, її захист, військовий обов'язок. Сергій у дитинстві часто приходив до батька на службу і захоплювався військовими порядками, дисципліною. Тож коли, після закінчення школи, настав час юнаку зробити самостійний вибір у житті, то хлопець аніскілечки не сумнівався, що його майбутнє буде пов'зано із військовою справою. Він успішно складає вступні іспити до Сумського військового двіччі орденів Червоного прапора інституту ракетних військ і артилерії імені Б. Хмельницького при Сумському державному університеті. Під час навчання дослухається до порад батька і досвідчених викладачів — основний акцент робить на такі предмети як стрільба і управління вогнем, тактика, фізична підготовка. Про інші заняття також не забуває. Найцікавіше курсанту було на практичних заняттях. Особливо під час польових виходів на полігонах. Військова справа подобалася хлопцеві. У навчанні він показував непогані успіхи.
Надії на успішну офіцерську службу Сергій почав подавати ще у курсантські роки. Зокрема, під час стажування на випускному курсі у Тернополі він проявив себе з найкращого боку і командування 11-ї окремої гвардійської артилерійської бригади запропонувало йому пов'язати подальшу службу з західноукраїнським краєм. На випускний у Суми за Сергієм прибув навіть теперішній його командир гаубичного артилерійського дивізіону підполковник Микола Ярьоменко. Новоспечений офіцер погодився їхати у Тернопіль і ніскільки про це не жалкує. Тут він продовжив вдосконалюватися та професійно зростати.
— Найголовніше для артилериста — це бойова стрільба, бо якщо він навчений, але не стріляє, то боятиметься гармати, — каже кращий командир артилерійської батареї Збройних Сил України капітан Сергій Потяков.
Василь Лабай
Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
Теги → армія артилеристи Тернопіль укрнет