Маленький крок у велике життя

29 Тра 2015 / 06:32 | Переглядів: 1033

Випускний дитсадок

Наприкінці весни кожен з нетерпінням чекає чогось особливого, чогось, що б означало наближення літа. Це може бути і сонячний день після тижня дощів, і аромати соковитих ягід навколо, і початок таких довгоочікуваних канікул.

28 травня у дитячому садочку №19 перший у житті випускний відзначили маленькі вихованці. Це яскраве дійство проводять щороку і завжди воно захоплююче, цікаве та веселе.

Цьогорічне свято також видалося на славу, адже відбулося під вмілим керівництвом досвідчених вихователів Марії Миколаївни Пшоняк та Ольги Миколаївни Пасічнюк, музичного керівника Мар'яни Василівни Ленько, які піклуються про діток, готують їх до дорослого життя і прививають любов до прекрасного. Цього весняного дня в дошкільному навчальному закладі звучала музика, лунав щирий дитячий сміх.

Маленькі вихованці готувались до свята ретельно: було багато гарних пісень, віршів, музичних номерів, звучали подяки вихователям. Для малят організували забави та розваги. Урочистості були яскраві, різнокольорові, прикрашені гарними таночками, декораціями та чудовими костюмами. Свято відвідали батьки, бабусі та дідусі, які з гордістю дивились на виступи своїх діток та внуків.

Любляча матінка однієї з випускниць, відома журналістка ТТБ Ірина Демчук зазначила, що, незважаючи на не надто гарну погоду, на душі було тепло, а на очах − сльози. Прощання з садочком означає прощання з дитинством, крок у доросле, самостійне життя.

Донька Ірини, Божена, закінчила ту ж групу, що й колись її мама. "Ми дуже задоволені садочком і роботою вихователів. Ця професія вимагає любити та турбуватись про кожну дитину, адже всі по-своєму цікаві і потребують особливого підходу. На деякий час вихователі стали для наших діток рідними людьми. Вони дали їм ази для життя та підготували малят до школи", - зазначає Ірина Демчук.

Велику роль у вихованні Божени відіграли дідусь і бабуся - подружжя Петра і Марії Романюків. Постійною підтримкою, корисними порадами та допомогою у складних ситуаціях вони дарували надійність у завтрашньому дні, віру у безхмарне майбутнє. Майже аналогічна ситуації у більшості сімей дошкільнят.

Батькам завжди важко змиритися з тим, що діти виросли, і вже не потребують постійного догляду. Хочеться ще хоч на хвильку залишити їх маленькими, беззахисними. Та кожна дитина з часом виростає, щоб прокласти дорогу в життя. Можливо, інколи із ямами та вибоїнами, але зате свою власну.

Оксана АНДРУЩИШИН.

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.