"Земна любов" Емілії Кари

18 Лис 2016 / 04:38 | Переглядів: 1450

Емілія Кара "Земна Любов"

Спогад-етюд про маму

Здається недавно було гарно,весело в дитинстві та юності йти поруч з мамою і раптом мить і нема її. А так би хотілось почути голос, усмішку на її обличчі.

З віком усвідомлюєш ,як багато хочеш встигнути, а на все немає часу.

У листопаді минають дні української писемності та мови.

Моя мама - Ємілія 42 роки віддала педагогічній діяльності. Викладала

Українську мову і літературу в школі та ВПТУ -4.Видала збірку віршів "Земна любов". У ній через тернистий шлях до гідності людини, 7 років віддавши

чужині,зрозуміла як важливо дорожити сім'єю та дітьми. На жаль, так

стається ,коли людина у зрілих роках хоче пожити в елементарних умовах,то

раптово йде у вічність.

У книзі "Земна любов" більшість поезій присвячена ліричним почуттям та

шанобливим ставленням до рідної мови та любові до України.

Ось деякі цитати з віршів на розсуд читачів. Наприклад:

" Де ти моя Україно?

" Де ти моя Україно?

Ніколи Тебе не покину.

Щоб більше світами мені не блукати ,

До тебе повернусь ,моя Мати…"

"На Чужині"

На чужині, на чужині, не так співають солов,ї

І мова не така дзвінка, як мова рідная моя …

Вірш "Мова - духовного життя основа"

"Отим ,чим дихає людина, без мови й мова - сиротина,

Людина - не людина, а якесь приблуддя ,мара…

Бо мова ,як букет розкішний,як аромат,

вона дорожча за всякий діамант,

Бо мова - духовного життя основа,

І в кожного народу є своє сяйво - це мова….

Багато віршів присвячено Марусі Чурай, Т. Шевченку, І. Франку,

Л.Українці та іншим.

Ось цитати з поезій "За що бог нас так Карає…"

Встань,Тарасе,подивися,

До чого ми дожилися:

Самі в рабство подалися

І по світу розбрелися.

За що Бог нас так карає,

То самі ми добре знаєм:

Бо до церкви не ходили й

Щиро богу не молились.

Наші храми розвалили

І молитись відучили,

І за це нас Бог карає

В нашім краї, ріднім краї….

І не будемо панами, поки сатана керує нами.

А будемо бідняками і рабами - батраками.

Наші села здичавіли,білі хати опустіли.

Діти батьків не щанують і по світу теж мандрують.

Де поділась наша гордість?

Де поділась наша совість?

Коли будемо ними нехтувати,

То добра нам не видати.

Може в нас ще пророк буде,

Нас огудить і осудить,

Що по правді ми не жили

І гріхи свої заробили.

Повернімось ми додому,

Помолімось щиро Богу,

Щоб ми могли добре жити

І з торбами не ходити.

Ось до чого дожилися,

В світ з торбами подалися.

Тепер маєм те,що маєм

І за це свій гріх збуваєм. (1998)

І актуально на тему Війни.

" Пане капітане, бережіть солдат"

Пане капітане,бережіть солдат,

Бо ніхто із них не хоче помирать.

Кожному дано одне життя

Не для того,щоб нищила війна.

Бо війна - жорстока і сліпа,

Вона не знає,що таке життя.

Війна тільки смерть і горе сіє,

І нікого й нічого не жаліє.

Пане капітане ,бережіть солдат,

Щоб не довелося плакати - ридать.

В кожного із них є батько й мати,

Поверніть синів їм до рідної хати.

Пане капітане, бережіть солдат,

Щоби не здригалися земля від гармат.

Щоб земля рясніла буйними хлібами

І щоб не засівалась людськими кістками.

Пане капітане,скажіть : Ні - війні!"

Щоб не довелося плакати рідні.

Щоби квіткувало на землі життя,

Щоби у сміхалались мати і дитя! (2003р).

І на останок:

"Молімося за Україну"

Молімося за неньку - Україну

Від усього серця і щодня:

Бо тут- наше коріння, бо тут - наша рідня….

А ще нам гордості побільше треба,

Щоб не соромилися за дітей і за себе.

Щоб пам,ятали ,якого ми роду,

Чиї сини і дочки, якого ми народу.

Бо ще хоробрості замало,

Щоб Україна процвітала.

Потрібно дітям розказати,

Що Україна_ То їх мати.

Бо не потрібно іншої їм неньки,

І Щоб за неї Боліло їх серденько.

Щоб вчили українську мову -

Духовного життя основу.

Бо якщо будемо про неї забувати,

Бо якщо її не будемо шанувати_

То вже України ніколи не будемо мати,

То вже нам волі ніколи не видати.

Молімося за неньку Україну! (1994)

За вагомий внесок у справу збереження та популяризацію національної

культури і художньої спадщини українського народу в Італіі нагороджено

грамотою художній колектив, в якому приймала активну участь Емілія Кара.

Наталя ДАНИЛЮК-КАРА.

Теги →

Розповсюдити

Використання матеріалів сайту дозволяється при умові посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на сайт t-v.te.ua.

Редакція газети «Тернопіль вечірній» (t-v.te.ua) може не розділяти точку зору авторів статей і відповідальності за зміст перепублікованих матеріалів не несе.