На Тернопільщині станом на 4 квітня COVID-19 захворіли 135 людей. Лікар-епідеміолог Володимир Паничев, який працює в обласному лабораторному центрі каже, що “найдостовірніший метод визначення вірусу - лабораторне обстеження”.Він прогнозує спад COVID-19 улітку.
Про це він розповів Суспільному вефірі “Теми дня”.
Чи відповідають статистичні дані в області реальній кількості хворих?
“В епідеміології є такі поняття як істинний ріс і статистичний ріст. Статистичний ріст пов'язаний з великими об'ємами обстеження. І з заходами, які проводяться у вогнищі і з великою кількістю контактних, які були обстежені. Я хочу, щоб мене правильно зрозуміли. Наше щастя полягає в тому, що 80% - це все-таки легкі форми. І не треба лякати цим. 15% людей з COVID-19, які потребують медичної допомоги. 5 % - це ті, яким потрібна інтенсивна терапія. І така ситуація в нашій області вписується в характеристику COVID-19 ВООЗ. Чи відображає статистика реальну захворюваність? Певно, що є різниця між цими показниками. При всіх захворюваннях є певна різниця. Це залежить від того, чи звертаються люди за допомогою, чи не звертаються. Тому реально думати, що реальна кількість хворих більша, ніж зареєстрованих”.
Розкажіть про методи визначення коронавірусу:
“Найдостовірніший метод визначення вірусу - лабораторне обстеження. Швидкі тести - це тести, які застосовують клініцисти біля ліжка хворого. Але вадою цих тестів є те, що вони можуть бути або хибно негативними, або хибно позитивними. Обов'язково після такого тесту, в разі підозри, здійснюється забір матеріалу для більш грунтовного лабораторного обстеження, методом ПЛР в лабораторних умовах. Використовувати тести в домашніх умовах - все одно, що займатися самолікуванням. Я би категорично цього не радив. У кожного є сімейний лікар, краще наберіть його і поспілкуйтеся, якщо є питання чи сумніви. Швидкі тести використовують лише лікарі”.
Про контагіозність:
“Не всі люди, які контактували з хворим приречені захворіти. Можливо, вони інфікувалися. Але інфікуватися і захворіти - це різні речі. У нас є неспецифічний імунітет і він теж працює. І у випадках зустрічі з коронавірусом, якщо ми здорові і не маємо якоїсь соматичної патології, серцево-судинної, органів дихання, цукрового діабету чи ще чогось, наш організм цілком здатен опиратися цій інфекції. 80% людей можуть не відчувати інфікування. І кожна така зустріч з вірусом супроводжуються напрацюванням природно набутого імунітету. Для прикладу, в 2009 році на нашу територію вперше прийшов вірус грипу H1N1, так званий “свинячий”, “каліфорнійський” і тому подібне. Так от, тодішні наші лабораторні обстеження засвідчили про те, що у людей вже був наявний імунітет. Не дивлячись на те, що вони інфікувалися, вони не відмічали погіршення свого стану. Тобто, не кожна наша зустріч з патогеном завершується вираженими проявами хвороби або власне хворобою, але дуже часто це супроводжується тим, що в нас залишається імунітет після цієї зустрічі.
Допоки популяція людей не має належного рівня імунітету, то популяція вірусу почувається в нашому середовищі дуже добре. Але, якщо більшість із нас буде імунними, то цій популяції вірусу дуже тяжко буде підтримувати свою популяцію”.
Чи на літо можна сподіватися спаду захворювань на COVID-19?
“Так, на літо можна сподіватися спад захворюваності. Але не лише через підвищення температури. А по-перше, тому, що збільшується інсоляція (авт. сонячне випромінення). Там є складова ультрафіолету, опромінення. Віруси чутливі до цього. По-друге,в теплу пору року, як правило, в нас значно зменшується кількість ГРВІ. Всі захворювання, які передаються повітряно-крапельним шляхом мають сезонність і літом, як правило, їхня активність знижується. Також влітку ми краще харчуємося в плані імунізації”.
Теги → коронавірус
